Головна
Якби мені Бог дав, та й сонечко зайшло

Якби мені Бог дав, та й сонечко зайшло

Назва	Якби мені Бог дав, та й сонечко зайшло
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Кохання, Родинне життя
Дата запису	Лип. 1990 р.
Місце запису	с. Киселі, Первомайський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Максим Заліський

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Якби мені Бог дав, та й сонечко б зайшло,
Може б моє серденько та й до мене прийшло.

Ой, хоч не до мене, до моєї хати,
Стукай в вікно та й, щоб не чула й мати.

А мати почує, скаже: «Хай ночує!»,
А батько узнає, скаже: «Хай гуляє!».

А я, молодая, двері одкривала,
Двері ж одкривала, правдоньку ж питала.

– Чи ти мене любиш чи з мене смієшся,
Що ти й наді мною ж як голубок в’єшся?

– А я тебе люблю ще й любити буду,
По правді признаю – сватать я й не буду.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 06:10 100	Чогось мені тяжко-важко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Киселі, Первомайський район	06:10	Чогось мені тяжко-важко, мабуть, скоро я й умру, ее-ей, Ой, підіте ж, приведіте, кого вірно я й люблю. Кого вірно я й люблю, ее-гей, Люблю, мамо ж, того й парня, шо й кудрява голова. Шо й кудрява голова, ее-гей, Сам кудрявий, кучерявий, в його кудрі в три ряда. В його кудрі в три ряда, ее-гей, Розчешу я ж свої кудрі, до дівчини спать піду. До дівчини спать піду, ее-гей, Пішов би я же до дівчини, так не знаю, де живе. Так не знаю, де живе, ее-гей, Попрашу я товариша, нехай мене й відведе. Нехай мене й відведе, ее-гей, А товариш краще й мене, він дівчину й отобʼє. Він дівчину отобʼє, ее-гей, А дівчина дурна ж буде, вона ж віри не пойме. Вона віри не пойме, ее-гей, Вона мені не повірить, вона спати поведе. Вона спати поведе, ее-гей, Ляже спати на кроваті, на пуховим кожушку.
0:00 04:25 100	За садочком сонце сходить	Пісні з особистого та родинного життя	с. Коржі, Роменський район	04:25	За садочком сонце сходить, соловейко там співав. Не пускає мати дочки у садочок погулять. (двічі) «Пусти мене, моя мамо, я хвилинку постою. Соловейко там співає − я його послухаю.» (двічі) «Не пущу я тебе, дочко, не поможе твоя річ. Одкривай собі віконце, слухай його усю ніч.» (двічі) А як матінка заснула, спи, спокойний тобі сон. Та й спустилась у віконце, озернулася кругом. (двічі) А мій милий чорнобривий по садочку прохожав, Як зачув мій голосочок, сам тихенько заспівав. (двічі) «Якщо вірно ти мене любиш, бросай мамоньку родну, Та й поїдим в край дальокий, в чужу, дальню сторону!» (двічі) «Прощай мамо, прощай тато, прощай мамонька родна, Більш до тебе ни вернуся − тим щаслива буду я!» (двічі)
0:00 03:03 100	Та й понад нашим яром	Пісні з особистого та родинного життя	с. Киселі, Первомайський район	03:03	Та й понад нашим(и) яром(и) Та й пшениченька ланом, гей, Горою овес. Горою овес, Та й не по правді, милой, Не по правді, соколе, гей, Зо мною й живеш. Зо мною живеш, Та як вечір настане й, Та вечір-вечірочок, гей, До другой ідеш. До другой ідеш, Та свій голос нєжний, Та голос невгасимой, гей, Мені подаєш.