Цифровий архів фольклору

Діва рада стала як на небі хмара,
Над вертепом звізда ясна та й весь світ осіяла.

Де Христос родився - там ангєл явився,
Там чоловік перед Богом, перед Богом споклонився.

Перед тим дитятком пастушок з ягнятком
На колінах припадає, Христа Бога сохваляє.

Ой дай же нам, Боже, великую дару Божу,
................................

А у цому домі анголи співали,
Вони з неба та й на землю поклонялись, миро подавали.

По всьому світу стала новина:
Діва Марія Сина родила!
Сіном притрусила, в ясла положила
Господнього Сина.
В ясла положила, сіном притрусила
Господнього Сина.

Діва Марія Бога просила:
"Щоб жи я Сина свого сповила!
Ти, Небесний Царю, пришли мені дари
Цього дому господарю!
Ти, Небесний Царю, пришли мені дари
Цього дому господарю!".

Осіяла звізда з неба до землі,
Прилетіли анголи Діві Марії,
Поють Божі пісні Господній невістці
Радості приносять.
Поють Божі пісні Господній невістці,
Радості приносять.

Вилетіли анголи з неба до землі,
Принесли дари Діві Марії -
Три свічі воскові ще й ризи шолкові
Ісусові Христові.
Три свічі воскові ще й ризи шолкові
Ісусові Христові.

Бігла теличка,
Через березничка,
Та в дядьків двір,
Дай, дядьку, пиріг,
Як не даси пирога,
Возьму вола за рога,
Та поведу на торжок,
Та продам за сажок,
Та й куплю пиріжок!

Ой рано, рано півень заспівав,
По зорі,
По зорі рано,
При місяцеві видненько.

А ще раніше Ванько з коня встав,
Грай, коню,
Грай, кониченько,
Під молоденьким Іванком.

Ой ходила Дєва Марія
по крутій горі.

По крутій горі.
Знайшла древо, знайшла древо,
В шовковій траві.

В шовковій траві.
А в тім древі, а в тім древі,
Церковка стоїть.

Церковка стоїть.
А в тій церкві, а в тій церкві
Три гроба лежить.

Три гроба лежить.
Що перший гроб, що перший гроб -
Сус Христос лежить.

Сус Христос лежить.
А другий гроб, а другий гроб -
Іван Хреститель.

Іван Хреститель.
А третій гроб, а третій гроб -
Дєва Марія.

Дєва Марія.
Над Ісусом Хрестительом
Книги читають.

Книги читають.
Над Іваном Хрестительом
Свічі палають.

Свічі палають.
Над Дівою Марією
Роза розцвіла.

Роза розцвіла.
З-під той рози, з-під той рози
Та й вилетів птах.

Та й вилетів птах.
Та й полетів, та й полетів
Аж під небеса.

Аж під небеса,
А небеса, а небеса
Розтворилися.

Розтворилися.
Й усім святим, й усім святим
Поклонилися.

З Рожеством Христовим! Ангел пралітєл!
Он лєтєл по нєбу, людям пєсню пєл:
"Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!
Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!

Я лєчу од Бога, вєсточку приньос:
У Бога в вєртєпє радився Христос!
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.

Пастухі вслихалі - преждє всєх прийшли,
У Бога в вєртєпі младєнца найшли -
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.

Волхви увідалі ясную звізду,
Прийшли поклониться Богу і Царю.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.

А Ірод мятєжний за Христа узнав,
Он ізбіть младєнцов воїнов послав:
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил.
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил".

А в дядька, в дядька,
Дядина гладка,
Не хоче встати,
Ковбаси дати,
А дядько б устав,
Так штани засрав!

Та змовлялася жидовина:
"Та як би нам Христа й уловити".

Та й уловили і вмертвили,
І во гроб його положили.

І во гроб його положили,
Й сосновою доской засклепили.

Сосновою доской засклепили,
І ще й важкий камінь накотили.

І важкий камінь накотили,
І шелійою обстановили.

І шелійою обстановили,
І стороженьку постановили.

І прийшла жи к Нему Дєва Марія,
І Дєва Марія, Божа мати.

"Ой ти, стороженько, отклонися,
А, шелійочко, розхилися!

А, шелійочко, розхилися,
А ти ж, важкий камінь, іскотися!

А ти ж, важкий камінь, іскотися,
І, соснова доско, одсклепися!

І соснова доско, одсклепися,
А ти ж, мій синочку, обізвися!

А ти ж, мій синочку, обізвися,
Та за шо ж терпів таку муку?

Та чи за мене, чи за себе,
Чи за всіх православних христіянів?".

"Та ні за тебе, ні за себе,
За всіх православних христіянів".

Як Введення нарождення,
Божого сина,
Божого сина.

Породила Діва Марія,
Божого сина,
Божого сина.

Й у вертепі спородила,
В яслах сповила,
В яслах сповила.

А сповивши, Божого сина,
Анголам дала,
Анголам дала.

Прилетіло три анголи,
З небес летячи,
З небес летячи.

Проспівали і сказали:
— Не бійся, Діво,
— Не бійся, Діво.

— Не бійсь, Діво, не бійсь, Марійо,
Це ангельський глас,
Це ангельський глас.

Приймай дитя нарождення,
На руки при нас,
На руки при нас.

(Шо в нашого хазяїна,
Стояло древо,
Стояло древо.

На тім древі на зеленім,
Золоті віти,
Золоті віти.

На ті віти, на золоті,
Дивувалися діти,
Дивувалися діти.

Не так діти, як пани та царі).

Та покой благодаті, ти Цариця Мати,
Варвара прекрасная, нєвєста Христовая!

Отєц Варвару незлюбив та в темницю посадив,
Варвара прекрасная, нєвєста Христовая!

А з темниці взявши, копйом тіло рвавши,
Варвара прекрасная, нєвєста Христовая!

Ой на вої нарожденні Божого сина.
Одна його породила Діва Марія.

А що з Діви, що з Марії та в малом тілі,
В малом тілі, в малом тії, та в многом літі.

Царю вічний, безсмертенний просився к мені.
Ой ходімо, поклонімось цьому Богові.

Поклонімось цьому Богу милоствому,
А на той світ будущини справделивому.

Одна душа справедлива не согрішила.
Отця-неньки, старшого брата не розгнівила.