Цифровий архів фольклору

Жалій ненько, поки я й у тебе,
Жалій ненько, поки я й у тебе,
А як стану до неньки чужо(ї).

А як піду до неньки чужої,
А як піду до неньки чужої,
То не буде воленьки тако(ї).

Тяжко-важко другую кохати,
Тяжко-важко другую кохати,
А ще тяжче тебе забува(ти).

Наша піч регоче,

Наша піч регоче,
Коровая хоче,
А припічок заливається,
Коровая сподіває(ться).

Одчиняй, свату, хату,

Одчиняй, свату, хату,
Ми роду багатого,
Покоління високого,
Ми в хату не влізем,
На хату полі(зем).

Не сиди, Ганнусю, прямо,
Не підводь голови сама,
Хай той підведе,
Хто коло тебе ся(де).

Скаче сестра, скаче,

Скаче сестра, скаче,
Чогось вона хоче,
Квітку для молодого,
Від...

Та нас мати рано побудила,
Черепочку каші наварила.

Ой у лісі-лісочку, та й на жовтім пісочку,
Там плаває мальований човник,
Там плаває мальований човник.

А у тім же човночку молодая Маруся,
З човночком(и) та й говорила,
З човночком(и) та й говорила.

Та розсукин син човник,
Та розсукин син човник,
Трошки мене й та й не вивернув,
Трошечки мене й та й не вивернув.

Та якби не весельце,
Та не Ваніне серце,
Пішла вже я кременем на дно,
Пішла вже я кременем на дно.

Та шо батенько чує,
Та він мене не рятує,
Ой, гаразд же, моя донечко,
Ой, гаразд же, моє серденько,

Посилала мене мати,
Зеленого жита жати,
Ой, гаразд же, моя донечко,
Ой, гаразд же, моє серденько.

А я жита не жала,
В борозеньці лежала,
Ой, гаразд же, моя донечко,
Ой, гаразд же, моє серденько.

Чи я тобі, зятику, не така,
Що даєш мені пʼятака?
А як не даси ти шести, то поїдеш без сестри.

(У суботочку до солнца),
Стоить Машечка в оконца,
И питается свого татачки,
Чи много дружок бра(ть)? Ги!

Бери, дитятко, хоть и пять,
Около пяти сама сядь.
Нелёгко мине, да мой татачка,
С вашими порядка(ми). Ги!

А старший боярин, як болван,
Та витріщив очі, як баран,

Очі просяниї,
Очі просяниї, брови вівсяниї,
А сам, як корова, сидить, як соло(ма).

Що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

А ведучи, випитають, ех рано-рано,
А ведучи, випитають, ранесе(нько).

Шо ж тобі, сестро, миліше всього, ох рано-рано,
Шо ж тобі, сестро, миліше всього ж, ранесе(нько)?

Рано-рано, мій братічок, рано-рано,
Мій братічок, шо соловеєчок у саду.

Як ходила та й Маруся по крутій горі,
Набачила сірую утку на тихій воді.

На тихій воді,
Пливи, пливи, сіра й вутка, тихо по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, ненько ж моя, сьогодні к міні.

Сьогодні к міні,
Ой, рада б я, донько ж моя, прибути к тобі.

Прибути к тобі,
Насипали сиру землю на груди міні.

На груди міні,
Зложилися й мої ж ручки навіки міні.

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила
З зеленого сі(на).

З зеленого сіна,
Та й ту сама з'ї(ла).

А шо не доїла -
До столу приліпи(ла).

Ой да выезжала да ранняя сваха, ой да со двора,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, со двора.

Ой да погонь, гонь, да дружинушка, ой да молодой,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, молодой.

Ой да не въезжай же, да дружинушка, ой да не въезжай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не въезжяй.

Ох да загадаю, да загадочку, ой да отгадай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, отгадай.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, лёд замерзал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд замерзал.

Ой да ой я там был, по лёду ж ходил, лёд да рубил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд да рубил.

Ой да лёд рубил, по лёду ж ходил, не напоил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не напоил.

Ой да не продал, да дружинушка, ой да не продал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не продал.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, роза да цвела,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, роза цвела.

Иванушка свому батюшке молился, кланялси,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Молился, кланялси, просил, уговаривал,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Просил, уговаривал, сударь мой, батюшка,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Седлай коня ворона, паняй в чистое поле,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Под той под тёмный лес, под той шарокай лес,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Поймай мне вутушку, поймай мне сераю,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ох, то ж не вутушка, ох то ж не серая,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ой то ж ой Мариюшка, ох то ж Ивановна,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

На ей шуба нова, опушка боброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Опушка боброва, сама черноброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

В косе лента ала, сама девка брава,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Куди, донько, й убираєсся?

Куди, донько, й убираєсся,
В разні квіти наряжаєсся.

В разні квіти наряжаєсся,

В разні к віти наряжаєсся,
Чи між турки, чи між ті татари?
Чи між тії прокляті жанда(ри).

Крута гора, кам’янистая,

Крута гора, кам’янистая,
Там свекруха не нависли(ва).

Там свекруха ненавислива,

Там свекруха ненавислива,
Діло зробиш – переробляє,
Слово скажеш – переговоря(є).

Слово скажеш – переговоряє,

Хліба вріжеш – скоса поглядає:
Ти ще цього хліба не робила,
На всю руку кусок відвали(ла).

Ой із-за гори кам'яної,
Сонце вгору йде,
А дівчина до батенька,
На пораду йде.Ги!

Ой порадь, порадь, мій батенько,
Порадь же й мене,
А як прийду повінчана,
Чи приймеш мене? Ги!

Ой одрізана скиба хліба,
Та й не притулю,
А як прийдеш повінчана,
То я й не прийму.

Та й ой загули голубоньки, полем летючи,
Та й а за ними жи та й Галенька сидить, плачучи.

Та чи далеко, голубоньки, та й залетите?
Та чи надовго та й гуляннячко та й занесете?

Та полетимо, та Галинко, через увесь світ,
Та й понесемо та й гуляннячко на твій увесь вік.

Що Галинка та й на одідході,
Що й Галинка ж та й на одіході,
Посадила ж горіх в огоро(ді).

Рости, рости, мій орішечку,
Рости, рости ж, мій орішечку,
Батеньку най утіше(чку).

Мати Марійку родила,

Мати Марійку родила,
Місяцем обгородила,
Сонечком підперезала,
До свекрухи виряжа(ла), у!

(фрагмент)

Та й в липені, та в осичені,

Що в липені та в осичені,
Ой там Василь та й сіно ко(се).

Та й тамВасиль та й сіно косе,
Вороному та й коню но(се).

Та ой їж, коню, зеленоє сіно,
Ой, пий, коню, холодную во(ду).

Та й пий, коню, холодную воду,

...