Цифровий архів фольклору

Мати Марійку родила,

Мати Марійку родила,
Місяцем обгородила,
Сонечком підперезала,
До свекрухи виряжа(ла), у!

(фрагмент)

Та й в липені, та в осичені,

Що в липені та в осичені,
Ой там Василь та й сіно ко(се).

Та й тамВасиль та й сіно косе,
Вороному та й коню но(се).

Та ой їж, коню, зеленоє сіно,
Ой, пий, коню, холодную во(ду).

Та й пий, коню, холодную воду,

...

Та добре, добре, ненько моя, ой заручини пить,
узнай, узнай же, ненько моя, як без мене жи(ть)?

Та ой як будуть, ненько моя, ой морози тріщать,
Ой нікому, ненько моя, сорочечок пра(ть).

Та ой як буде, ненько моя, ой замети мести,
Та й нікому, ненько моя, води принести.

Та як ітимуть подруженьки та близько під твій двір,
Та й не зайдуть, не загялнуть до тебе й у двір.

Та як нестимуть смородину із ягідками,
Та й умийся, ненько моя, слізоньками.

Та як нестимуть смородину із спілишими,
Та й умийся, ненько моя, дрібнішими.

Тобі, мати, не журитися,

Тобі, мати, не журитися,
Тобі, мати, веселитися,
Тобі, мати, хатки не мести,
Тобі, мати, порядок ве(сти).

Як топила - так топитимеш,
Як варила - та й варити(меш).

Аби ж тая слава,
Що невістка ста(ла)!

Благослови, моя ненько,
Мене молоду,
Благослови, моя рідна,
Я кликать іду,
Я кликать іду
Од роду твого до роду мого.

Ой де великий двір, а маленький збір,
Не вся моя же родинонька,
Не вся моя же родинонька.

Ой нема родини ні половини,
Ні батенька ж з України,
Ні батенька ж з України.

Ой пошлю соловейка, пошлю маленького,
По батенька ж, по рідненького,
По батенька ж, по рідненького.

Ой іще соловейко не долітає,
А батенько ж надогад знає,
А батенько ж надогад знає.

Ой чого ж ти летиш, мій соловейко,
І з якими ж звісточками,
І з якими ж звісточками?

Од твого дитяти, од сиротяти,
Що нікому ж порядку дати,
Що нікому ж порядку дати.

Наш коник, як вуточка,
Не треба ні прутичка,
Сам дорожку знає,
Йому Бог помагає.

Походила та й Катруся по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

На тихій воді,
Пливи, пливи, селезнику, тихо й по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько теперо к міні.

Теперо к міні,
Ой, дай мені порадоньку, бідній сироті.

Бідній сироті,
Ой, рад би я, доню моя, порадить тобі.

Насипали сиру землю на груди мені,
Скрепилися карі очі, не гляну тобі.

Свекруха невістку бажала,
До купки пиріжки складала,
До купки пиріжки, до купки,
Для невісточки, голу(бки).

Ой сип, матінко, овесець,

Ой сип, матінко, овесець,
Шоб наш овесецьр рясен був,
Шоб наш Мишечка красивий був,
Ой сип, матінко, густіше,
Шоб був Мишечка красні(ше).

Та ой великий двір, та й маленький збір,
Чом не вся родинонька,
Великий двір, та й маленький збір,
Ой чом не вся й родинонька?

Та ой того же не вся та й родинонька,
Що й немає й батенька,
І того і не вся та й родинонька,
І що й немає й батенька.

Посилай, Катюша, солов'я в садок,
До батенька й на пораду,
І посилай, Катюша, солов'я в садок,
І до батенька й на пораду.

Ой а зозуленько на Вкраїноньку,
По рідну й родиноньку,
І а зозуленько на Вкраїноньку,
І по рідну й родиноньку.

Ні солов'я з саду, ні батенька з раю,
Ні родини з України,
І на солов'я з саду, ні батенька з раю,
І ні родини з України.

Та й ні ластівочки, ні маленької,
Ні неньки рідненької.

И найди же, найди, туча тёмная, туча грозная,
И выпусти, выпусти, стрялу градовую,

И ударь, ударь у сырую ж землю,
И разбей, разбей доску ж гробовую,

И выпусти, выпусти батюшку ж и с родители,
И снарядити было кому, и спроводити было кому,
А пославити некому.

Із Київа швачка,

Із Київа швачка,
Вінок пришивала,
Вінок пришивала,
Голку полама(ла).

Дружко коровай крає,

Дружко коровай крає,
Семеро діток має,
Та всі з кошелями,
Весь коровай забра(ли).

Тобі, дружко, не дружкувати,

Тобі, дружко, не дружкувати,
Тобі свиней пасти,
З довгою ломакою,
З чорною собако(ю).