Наш коник як вуточка (у поїзді)

НазваНаш коник як вуточка (у поїзді)
ЖанрВесільна
Дата запису17 бер. 1992 р.
Місце записус. Геніївка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціВоскобойник Марія Степанівна (1931), Русин Поліна Степанівна (1930)
ЗбирачiГалина Лук'янець
ТранскрипціяЮлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Наш коник, як вуточка,
Не треба ні прутичка,
Сам дорожку знає,
Йому Бог помагає.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:21
100
Ой сип матінко овесець
Весільна
с. Геніївка, Зміївський район01:21

Ой сип, матінко, овесець,

Ой сип, матінко, овесець,
Шоб наш овесецьр рясен був,
Шоб наш Мишечка красивий був,
Ой сип, матінко, густіше,
Шоб був Мишечка красні(ше).

0:00 00:35
100
Свекруха невістку бажала
Весільна
1

Інформація

с. Геніївка, Зміївський район00:35

Свекруха невістку бажала,
До купки пиріжки складала,
До купки пиріжки, до купки,
Для невісточки, голу(бки).

0:00 01:58
100
Походила та й Катруся
Весільна
с. Геніївка, Зміївський район01:58

Походила та й Катруся по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.


На тихій воді,
Пливи, пливи, селезнику, тихо й по воді.


Тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько теперо к міні.


Теперо к міні,
Ой, дай мені порадоньку, бідній сироті.


Бідній сироті,
Ой, рад би я, доню моя, порадить тобі.


Насипали сиру землю на груди мені,
Скрепилися карі очі, не гляну тобі.