Цифровий архів фольклору

Та й прощай, прощай, та й Маруся, від тебе йдемо.

Та й від тебе йдемо,
Ми же твоє жи гуляннячко собі беремо.

Як піду я ой лугом-бережечком,
Понад Дунаєчком,
Та й найду я же те вино,
Що по воді же полягло.
Найду я.

Нащо мені те зелене вино,
Що по воді полягло,
Нащо мені.

Єсть у мене ой мій батенько
У раю,
Як Ісус Христос у раю,
Єсть у мене.

Ой сели, бояре, сели,
Ой сели, бояре, сели,
Целого кабана съе(ли)!

Целого кабана съели,
Целого кабана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого барана съе(ли)!

Целого барана съели,
Целого барана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого гусака съе(ли)!

Целого гусака съели,
Целого гусака съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Та як вийду я за ворота, за зелений гай,
Та й стану-вигляну ж та й подивлюся,та все й чужий край.

Та чужий же край, дібровонька без вітру й шумить,
Та рідний батько та рідна мати поб'є, не болить.

Та рідний батько та рідна мати поб'є, не болить,
Та й чужий батько та й чужа мати не б'є та й болить.

Ой ходила та дівчина по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

Пливи, пливи, селезнику тихо по воді,
Ой будь, прибудь, мій батенько, теперо к мені.

Ой рад би я, дитя моє, прибути й к тобі,
Насипали сирой землі на груди мені.

В мене батько, як світ, зав`язав мені світ,
В мене мати, як зоря, рано заміж оддала.

В мене мати, як зоря, рано заміж оддала,
У чужу сторону, у велику сім`ю.

А велика сім`я вся вечеряти сіда,
А мене, молоду, посилають по воду.

А я по воду йшла, як голубка гула,
До криниці дойшла, умивалася.

Вишитим рукавом утиралася,
До віконця дійшла, прислухалася.

Вся сімєйка сидить, одна мати бурчить,
Одна мати бурчить, свого сина учить:

Ой ти, сину, сукин сину, чом горілочки не п`єш?
Чом горілочки не п`єш, чого жіночки не б`єш?

Ой зачем же її бить, вона вміє все робить,
І спекти, і зварить, і до мене говорить.

І спекти, і зварить, і до мене говорить,
І до неньки, до отця, ще й до мене, молодця.

Я ж її брав не за наймичку, я ж брав за хазяєчку,
Я ж її брав, как малиновый свєт, а теперь же її половиноньки нєт.

Їхали бояри горою,
Кликали Марусю з собою,
Поїдем, Маруся, із нами,
Ми тобі квітоньку з перами,
Я тії квітоньки не зношу,
Полюбила Ванюшу, як душу.

Вже й Галина та й на відході,

Вже й Галина та й на відході,
Посадила оріх у горо(ді).

Рости, рости, мій орішечку,

Рости, рости, мій орішечку,
Самій неньці на утіше(чку).

Рости, рости, та й укоренися,

Рости, рости, та й укоренися,
А ти, ненько, не плач, не жури(ся).

Зелененький крокіс,
По віконцю поріс,
Та нікуди ж проглянути.

Та не проглянути,
Та не продивиться,
Як сиріточка плаче.

Та вона плаче,
Важко здихає,
Шо ж і порядку нема.

Та нема порядку,
Та з самого ранку,
Та й не буде й до вечіра.

Посилала (Марійка)
Соловейка у сад,
До батенька на пораду.

Не солов`я з саду,
Не батенька з раю,
Не родини з України.

(фрагмент)

Та й в липені, та в осичені,

Що в липені та в осичені,
Ой там Василь та й сіно ко(се).

Та й тамВасиль та й сіно косе,
Вороному та й коню но(се).

Та ой їж, коню, зеленоє сіно,
Ой, пий, коню, холодную во(ду).

Та й пий, коню, холодную воду,

...

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Там в клеточке две квиточки,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Первая квитка – Иванушка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Другая квитка – ой Мариюшка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Жалій ненько, поки я й у тебе,
Жалій ненько, поки я й у тебе,
А як стану до неньки чужо(ї).

А як піду до неньки чужої,
А як піду до неньки чужої,
То не буде воленьки тако(ї).

Тяжко-важко другую кохати,
Тяжко-важко другую кохати,
А ще тяжче тебе забува(ти).

Чии то вутки по саду ходять?
Ладо, ладо, чии то вутки по саду ходять? душель мой.

По саду ходють вишенья топчуть,
Ладо, ладо, по саду ходють вишенья топчуть, душель мой.

Вишенья топчуть, виноград щипчуть,
Ладо, ладо, вишенья топчуть, виноград щипчуть, душель мой.

Что этим вуткам сторожа нету?
Ладо, ладо, что этим вуткам сторожа нету? душель мой.

Есть этим вуткам сторож красная девка,
Ладо, ладо, есть этим вуткам сторож красная девка, душель мой.

Та й ой загули голубоньки, полем летючи,
Та й а за ними жи та й Галенька сидить, плачучи.

Та чи далеко, голубоньки, та й залетите?
Та чи надовго та й гуляннячко та й занесете?

Та полетимо, та Галинко, через увесь світ,
Та й понесемо та й гуляннячко на твій увесь вік.

Покриванка плаче,
Чого ж вона хоче?
Покриваться хоче,
Не так покриваться,
Як поцелуватись!

Да шёлкова ниточка ох, стежки вьёть,
Марьюшка батюшке челом бьёть.

Марьюшка батюшке челом бьёт,
Прости, благослови, батюшка.

Прости, благослови, батюшка,
Спасибо тебе, родимой.

Спасибо табе, родимой,
Шо я у тебе сидела.

Шо я у тебе сидела,
Гладкаю голову гладила.

Гладкаю голову гладила,
Русаю косушку заплётавала.

Русаю косушку заплётавала,
Алаю лентушку увязавала.

Алаю лентушку увязавала,
Часто на улицу ухажовала.

Да свёкр невестку встречает,
Да и встревши её, поздаравляет.

Да и встревши ней, поздравляет,
Да здорова, невестка, ой здорова.

Да здорова, невестка, ой здорова,
Ой будешь здорова, как вода.

Да ой будешь здорова, как вода,
Ой будешь богатой, как земля.

Не йдіть, молодиці,

Не йдіть, молодиці,
До нас гільця вити,
Ми ізів’ємо сами,
Попід небесами,
Попід хмарочками,
З чорними галочка(ми).