Цифровий архів фольклору

Та й летять галочки у два рядочки,
Зозуля й попере(ду),
Зозуля й попере(ду).

Та й ідуть і дружечки у два рядочки,
Маруся й попере(ду),
Маруся й попере(ду).

Та й усі ж галочки по лужкам сіли,
Зозуля й на кали(ні),
Зозуля й на кали(ні).

Та й усі ж дружечки по лавкам сіли,
Маруся й на поса(ді),
Маруся й на поса(ді).

Та й усі ж галочки защебетали,
Зозуля й закува(ла),
Зозуля й закува(ла).

Та й усі ж дружечки заспівали,
Маруся й заплака(ла),
Маруся й заплака(ла).

Та й ходила та й Маруся по новім дворі,

Та й по новім дворі,
Та й гонила жи селезенька тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Пливи жи, пливи жи, мій селезню, тихо й по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько, тепер жи к міні.

Та й тепер же к міні,
Та й дай же ж міні жи порадоньку, бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я жи, дитя жи моє, прибути жи к тобі.

Та прибути к тобі,
Насипали жи сирої землі на груди мені.

Та думай, думай, та й Маруся,
Думай, ще й гадай.

Та думай, ще й гадай,
Брести ж і тобі ж дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Перепливла ж дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Я й забула ж дівування,
А розкошів ні.

А розкошів ні,
Як піду я ж до батенька,
Й у неділеньку.

Та й у неділеньку,
Сидять мої ж всі розкоші,
Позастіллю.

Ой ти, ненько, та не лай мене,

Ой ти, ненько, та не лай мене,
Докучила - так віддай ме(не).

Не ти, доню, надокучила,

Не ти, доню, надокучила,
Докучили твої подружень(ки).

Під віконце підбігаючи,

Під віконце підбігаючи,
На вулицю викликаю(чи).

Діжди, ненько, до неділеньки,

Діжди, ненько до неділеньки,
Не побачиш жодной діво(ньки).

Діжди, ненько, та й до другої,

Діжди, ненько, та й до другої,
Й не побачиш мене молодо(ї).

Куда, доню, собираєсся,

Куди, доню, собираєсся,
Що так біло й умиває(сся)?

Піду, ненько, між чужії люди,

Піду, ненько, між чужії люди,
Ой там міні все горенько бу(де).

Ой там гора кременистая,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровиста(я).

Вона ж мені наровей покаже,

Вона ж мені наровей покаже,
Вона міні правдоньки не ска(же).

Якби ж моя рідна ненька знала,

Якби ж моя рідна ненька знала,
Вона б мені вечерять присла(ла).

Хоч місяцем, хоч зірницею,

Хоч місяцем, хоч зірницею,
Хоч братіком, хоч сестрице(ю).

Й а братіка та й дома немає,

Й а братіка та й дома немає,
А сестриця дорожки не зна(є).

Як літала та й галочка по крутій горі,
Розгубила всеє пірʼячко ой в шолковій траві.

Не жаль мені та й пірʼячка в шолковій траві,
А жаль мені же тай Галочки ой в чужій стороні.

Та в чужій стороні,
Що й чужая сторононька ой без вітра й шумить.

Та й без вітра й шумить,
Рідний батько ж, рідна й мати ой побʼє, не болить.

Та побʼє, не болить,
А й не рідна же та й свекруха ой словами вгорчить.

Та й словами вгорчить,
Та не рідний та й свекорко ой робити навчить.

Думай, думай, та й Галочка,
Думай, та й гадай,
Пливсти тобі дві річеньки,
Й а й третій Дунай.

Й а й третій Дунай,
Перепливла дві річеньки,
Й а й Дунаю ні.

Й а й Дунаю ні,
Позабула всі розкоші,
Й ай гулянні ні.

Й а й гуляння ні,
Як піду я до батенька
Й у суботу.

Й у суботу,
Пішли ж мої всі розкоші
Й на роботу.

На роботу,
Як піду я до матеньки
Й у неділю.

Й у неділю,
Сидять мої всі розкоші
Позастіллю.

Позастіллю,
Сидять вони, сидять вони,
Сама я бачу.

Сама я й бачу,
Не раз, не два, не раз, не два,
Гірко й заплачу.

Як ходила та Маруся по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

Та й на тихій воді,
Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо к мені.

Та й теперо к міні,
Та ой дай же ти ж порадоньки бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я, дитя моє, прибути к тобі.

Ой, прибути к тобі,
Та й насипали ж і сирої землі на груди мої.

Та й на груди мої,
Ой, склепилися жи оченята, не гляну к тобі.

Ой да выезжала да ранняя сваха, ой да со двора,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, со двора.

Ой да погонь, гонь, да дружинушка, ой да молодой,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, молодой.

Ой да не въезжай же, да дружинушка, ой да не въезжай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не въезжяй.

Ох да загадаю, да загадочку, ой да отгадай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, отгадай.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, лёд замерзал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд замерзал.

Ой да ой я там был, по лёду ж ходил, лёд да рубил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд да рубил.

Ой да лёд рубил, по лёду ж ходил, не напоил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не напоил.

Ой да не продал, да дружинушка, ой да не продал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не продал.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, роза да цвела,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, роза цвела.

Та ой великий двір, та й маленький збір,
Чом не вся родинонька,
Великий двір, та й маленький збір,
Ой чом не вся й родинонька?

Та ой того же не вся та й родинонька,
Що й немає й батенька,
І того і не вся та й родинонька,
І що й немає й батенька.

Посилай, Катюша, солов'я в садок,
До батенька й на пораду,
І посилай, Катюша, солов'я в садок,
І до батенька й на пораду.

Ой а зозуленько на Вкраїноньку,
По рідну й родиноньку,
І а зозуленько на Вкраїноньку,
І по рідну й родиноньку.

Ні солов'я з саду, ні батенька з раю,
Ні родини з України,
І на солов'я з саду, ні батенька з раю,
І ні родини з України.

Та й ні ластівочки, ні маленької,
Ні неньки рідненької.

Та ой тупнули воронії коні за двором,
Та як тупнули воронії коні за двором.

Та як почула молода Галюся за столом,
Та як почула молода Галюся за столом.

Та й уклонилась своєму батеньку й у ноги,
Та й уклонилась своєму батеньку й у но(ги).

Та й не дай, не дай, ти ж, мій батенько, від себе,
Та й не дай, не дай, ти ж, мій батенько, від се(бе).

Та ой рад би я, доню ж моя, не віддати,
Та ой рад би я, доню моя, не відда(ти).

Та й налетіли такі ж гуси, що й узяти,
Та й налетіли такі гуси, що й узя(ти).

Та й налетіло сімсот(и) голубів та й на наш двір,
Та й налетіло сімсот голубів та й на наш двір.

Та й вибирай же, сивая голубко, ой де твій,
Та й вибирай же, сивая голубко, ой де твій.

Та й наїхало сімсот(и) боярів та й на наш двір,
Та й наїхало сімсот боярів та й на наш двір.

Та й вибирай же, милая Галюша, ой де твій,
Та й вибирай же, милая Галюша, ой де твій.

Та ой що в сирім та на коні сивім той не мій,
Та ой що в сирім та на коні сивім той не мій.

Та ой що в голубім та на коні воронім, ой то ж мій,
Та й ой що в голубім та на коні воронім, ой то ж мій.

Полети, соколе, далеко у поле,
Полети, соколе, далеко у по(ле).

Там твою сокілку галочки обсіли,
Там твою сокілку галочки обсі(ли).

Нехай сідают, як сами знают,
Нехай сідают, як сами зна(ют).

Я свою сокілку між ними пізнаю,
Я свою сокілку між ними пізна(ю).

Галочки - чорненькі, сокілка - сизенька,
Галочки - чорненькі, сокілка - сизе(нька).

Полети, Мишечка, далеко у поле,
Полети, Мишечка, далеко у по(ле).

Там твою Катрусю дружечки обсіли,
Там твою Катрусю дружечки обсі(ли).

Нехай сідают, як сами знают,
Нехай сідают, як сами знают.

Я свою Катрусю між ними пізнаю,
Я свою Катрусю між ними пізнаю.

Дружечки - в квіточках, Катруся - в віночку,
Дружечки - в квіточках, Катруся - в віно(чку).

Та нас мати рано побудила,
Черепочку каші наварила.

Ой у лісі-лісочку, та й на жовтім пісочку,
Там плаває мальований човник,
Там плаває мальований човник.

А у тім же човночку молодая Маруся,
З човночком(и) та й говорила,
З човночком(и) та й говорила.

Та розсукин син човник,
Та розсукин син човник,
Трошки мене й та й не вивернув,
Трошечки мене й та й не вивернув.

Та якби не весельце,
Та не Ваніне серце,
Пішла вже я кременем на дно,
Пішла вже я кременем на дно.

Та шо батенько чує,
Та він мене не рятує,
Ой, гаразд же, моя донечко,
Ой, гаразд же, моє серденько,

Посилала мене мати,
Зеленого жита жати,
Ой, гаразд же, моя донечко,
Ой, гаразд же, моє серденько.

А я жита не жала,
В борозеньці лежала,
Ой, гаразд же, моя донечко,
Ой, гаразд же, моє серденько.

Та що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

Та що він веде та й питає, рано-рано,
Що він і веде та й питає, ранесе(нько).

Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, рано-рано,
Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, ранесе(нько)?

Наймиліший братик, батько та мати, рано-рано,
Наймиліший братик, батько та мати, ранесе(нько).

Батько та мати, сестри та брати, рано-рано,
Батько та мати, сестри та брати, ранесе(нько).

Та й не дури, сестро, старшого брата, рано-рано,
Та й не дури, сестро, старшого брата, ранесе(нько).

Наймиліший тобі молодий Івашко, рано-рано,
Наймиліший тобі молодий Івашко, ранесе(нько).

Куди, донько, й убираєсся?

Куди, донько, й убираєсся,
В разні квіти наряжаєсся.

В разні квіти наряжаєсся,

В разні к віти наряжаєсся,
Чи між турки, чи між ті татари?
Чи між тії прокляті жанда(ри).

Крута гора, кам’янистая,

Крута гора, кам’янистая,
Там свекруха не нависли(ва).

Там свекруха ненавислива,

Там свекруха ненавислива,
Діло зробиш – переробляє,
Слово скажеш – переговоря(є).

Слово скажеш – переговоряє,

Хліба вріжеш – скоса поглядає:
Ти ще цього хліба не робила,
На всю руку кусок відвали(ла).

Куди, донько, собираєсся жи?

Куди, донько, собираєсся,
Що так рано наряжає(сся)?

Чи між турки, чи між татари?

Чи між турки, чи між татари,
Чи між тії прокляті жанда(рми)?

Ой там гора кременистая ж,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха норовиста(я).

В пічі топлю – та й каже, не ясно,

В пічі топлю – та й каже, не ясно,
Діжу вимісю – каже не прекра(сно).

Діжу місю – каже не прекрасно,

Ложки мию – та й перемиває,
Ложки ж мию – та й перемива(є).

Походила молодая Галя по новім двору,

По новім двору,
Виганяла селезенька на тиху й воду.

На тиху й воду,
Пливи, пливи, селезеньку, тихо й по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, тепер же й к міні.

Тепер же й к міні,
Ой, дай мені порадоньку, бідній сироті.

Бідній сироті,
Ой, рад би я, дитя моє, прибути й к тобі.

Прибути й к тобі,
Насипали сирой землі на руці й мої.

На руці й мої,
Склепилися ой карії очі, не глянуть к тобі.