Та ой тупнули воронії коні

НазваТа ой тупнули воронії коні
ЖанрВесільні
Дата запису17 бер. 1992 р.
Місце записус. Геніївка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціВоскобойник Марія Степанівна (1931), Русин Поліна Степанівна (1930)
ЗбирачiГалина Лук'янець
ТранскрипціяЮлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Та ой тупнули воронії коні за двором,
Та як тупнули воронії коні за двором.


Та як почула молода Галюся за столом,
Та як почула молода Галюся за столом.


Та й уклонилась своєму батеньку й у ноги,
Та й уклонилась своєму батеньку й у но(ги).


Та й не дай, не дай, ти ж, мій батенько, від себе,
Та й не дай, не дай, ти ж, мій батенько, від се(бе).


Та ой рад би я, доню ж моя, не віддати,
Та ой рад би я, доню моя, не відда(ти).


Та й налетіли такі ж гуси, що й узяти,
Та й налетіли такі гуси, що й узя(ти).


Та й налетіло сімсот(и) голубів та й на наш двір,
Та й налетіло сімсот голубів та й на наш двір.


Та й вибирай же, сивая голубко, ой де твій,
Та й вибирай же, сивая голубко, ой де твій.


Та й наїхало сімсот(и) боярів та й на наш двір,
Та й наїхало сімсот боярів та й на наш двір.


Та й вибирай же, милая Галюша, ой де твій,
Та й вибирай же, милая Галюша, ой де твій.


Та ой що в сирім та на коні сивім той не мій,
Та ой що в сирім та на коні сивім той не мій.


Та ой що в голубім та на коні воронім, ой то ж мій,
Та й ой що в голубім та на коні воронім, ой то ж мій.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 00:14
100
Наш коник як вуточка (у поїзді)
Весільні
с. Геніївка, Зміївський район00:14

Наш коник, як вуточка,
Не треба ні прутичка,
Сам дорожку знає,
Йому Бог помагає.

0:00 01:21
100
Ой сип матінко овесець
Весільні
с. Геніївка, Зміївський район01:21

Ой сип, матінко, овесець,

Ой сип, матінко, овесець,
Шоб наш овесецьр рясен був,
Шоб наш Мишечка красивий був,
Ой сип, матінко, густіше,
Шоб був Мишечка красні(ше).

0:00 03:52
100
Та ой великий двір (сироті)
Весільні
1

Сирітські

с. Геніївка, Зміївський район03:52

Та ой великий двір, та й маленький збір,
Чом не вся родинонька,
Великий двір, та й маленький збір,
Ой чом не вся й родинонька?


Та ой того же не вся та й родинонька,
Що й немає й батенька,
І того і не вся та й родинонька,
І що й немає й батенька.


Посилай, Катюша, солов'я в садок,
До батенька й на пораду,
І посилай, Катюша, солов'я в садок,
І до батенька й на пораду.


Ой а зозуленько на Вкраїноньку,
По рідну й родиноньку,
І а зозуленько на Вкраїноньку,
І по рідну й родиноньку.


Ні солов'я з саду, ні батенька з раю,
Ні родини з України,
І на солов'я з саду, ні батенька з раю,
І ні родини з України.


Та й ні ластівочки, ні маленької,
Ні неньки рідненької.