Цифровий архів фольклору

Ой да выезжала да ранняя сваха, ой да со двора,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, со двора.

Ой да погонь, гонь, да дружинушка, ой да молодой,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, молодой.

Ой да не въезжай же, да дружинушка, ой да не въезжай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не въезжяй.

Ох да загадаю, да загадочку, ой да отгадай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, отгадай.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, лёд замерзал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд замерзал.

Ой да ой я там был, по лёду ж ходил, лёд да рубил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд да рубил.

Ой да лёд рубил, по лёду ж ходил, не напоил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не напоил.

Ой да не продал, да дружинушка, ой да не продал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не продал.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, роза да цвела,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, роза цвела.

Ой де великий двір, а маленький збір,
Не вся моя же родинонька,
Не вся моя же родинонька.

Ой нема родини ні половини,
Ні батенька ж з України,
Ні батенька ж з України.

Ой пошлю соловейка, пошлю маленького,
По батенька ж, по рідненького,
По батенька ж, по рідненького.

Ой іще соловейко не долітає,
А батенько ж надогад знає,
А батенько ж надогад знає.

Ой чого ж ти летиш, мій соловейко,
І з якими ж звісточками,
І з якими ж звісточками?

Од твого дитяти, од сиротяти,
Що нікому ж порядку дати,
Що нікому ж порядку дати.

Ой із-за гори кам'яної,
Сонце вгору йде,
А дівчина до батенька,
На пораду йде.Ги!

Ой порадь, порадь, мій батенько,
Порадь же й мене,
А як прийду повінчана,
Чи приймеш мене? Ги!

Ой одрізана скиба хліба,
Та й не притулю,
А як прийдеш повінчана,
То я й не прийму.

Ой їдь, сестрице, до свекра,
Ой будь, сестрице, багата,
Ой будь багата, як земля,
Ой будь же сильна, як вода,
Ой будь же красна, як кві(тка).

Ой казали свати багаті,
Коли вони та й убогії,
У них коні кривоногії,
Сами пішки йшли,
Молодого у мішку несли, у!

Пусти, свате, в хату,
Нас тут не багато,
Сім раз да по семеро,
Свату хату перевернемо, у!

А в нашого свата,
Дубовая хата,
Сволоки з берези,
Дружечки твере(зі)!

Старший боярин губатий,
До столу прип'ятий,
Гвоздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий)!

Старша світилка маленька,
Як жабка рябенька,
До столу скакала,
Весь поїзд зляка(ла)!

Ой матінько утко,
Ворочайся прутко,
Сонечко низенько,
Дружечки близе(нько)!

Ой мати, мати старая,
Шо ж ти думала, гадала?
За п'яниченьку оддала,
А п'яниченька тільки п'є,
Прийде додому, мене б'є,
А ти, донечко, утікай,
У віконечко вибігай,
Він мене спіймає за плече,
Він мені голівоньку натовче.

Ой на дворе зелля,
Ой на дворе зелля, а в хате ж да весе(лля)!

А в хате ж да веселля,
А в хате ж да веселля, дружко каравай крае!

Дружко ж каравай крае,
Дружко каравай крае, ....

Ой на хаті зілля,

Ой на хаті ж зілля,
А в хаті весілля,
На дворі бояри,
Як мак процві(тають).
Молодий Стефанко,
Як золото сяє.

Ой раю, мій раю,

Ой раю, мій раю,
Славний короваю,
То(бі) музики грають,
Гарненько співають,
На тобі різні квіти,
...

Ой сели, бояре, сели,
Ой сели, бояре, сели,
Целого кабана съе(ли)!

Целого кабана съели,
Целого кабана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого барана съе(ли)!

Целого барана съели,
Целого барана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого гусака съе(ли)!

Целого гусака съели,
Целого гусака съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сип, матінко, овесець,

Ой сип, матінко, овесець,
Шоб наш овесецьр рясен був,
Шоб наш Мишечка красивий був,
Ой сип, матінко, густіше,
Шоб був Мишечка красні(ше).

Ой ти, ненько, та не лай мене,

Ой ти, ненько, та не лай мене,
Докучила - так віддай ме(не).

Не ти, доню, надокучила,

Не ти, доню, надокучила,
Докучили твої подружень(ки).

Під віконце підбігаючи,

Під віконце підбігаючи,
На вулицю викликаю(чи).

Діжди, ненько, до неділеньки,

Діжди, ненько до неділеньки,
Не побачиш жодной діво(ньки).

Діжди, ненько, та й до другої,

Діжди, ненько, та й до другої,
Й не побачиш мене молодо(ї).

Куда, доню, собираєсся,

Куди, доню, собираєсся,
Що так біло й умиває(сся)?

Піду, ненько, між чужії люди,

Піду, ненько, між чужії люди,
Ой там міні все горенько бу(де).

Ой там гора кременистая,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровиста(я).

Вона ж мені наровей покаже,

Вона ж мені наровей покаже,
Вона міні правдоньки не ска(же).

Якби ж моя рідна ненька знала,

Якби ж моя рідна ненька знала,
Вона б мені вечерять присла(ла).

Хоч місяцем, хоч зірницею,

Хоч місяцем, хоч зірницею,
Хоч братіком, хоч сестрице(ю).

Й а братіка та й дома немає,

Й а братіка та й дома немає,
А сестриця дорожки не зна(є).

Ой уже вечір, уже смеркає,
Шось під вікном гукає,
Ой уже ж вечір, уже смеркає,
Шось під віконм гука(є).

Та прийшли подружки, вірні сестриці,
Кличуть на вечерниці,
Прийшли подружки, вірні сестриці,
Кличуть на вечерни(ці).

Ой уже ж мої та й вечерниці,
У свекрухи у світлиці.

Ой уже ж мої дівоцькі речі,
У свекрухи коло печі.

Ой уже ж мої дівочі вбори,
У свекрухи у коморі.

Ой устань, устань, та й матінко годі тобі спать,
Та й пора ж мені, моя ненько, вінок надівать.

Ой ходила та дівчина по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

Пливи, пливи, селезнику тихо по воді,
Ой будь, прибудь, мій батенько, теперо к мені.

Ой рад би я, дитя моє, прибути й к тобі,
Насипали сирой землі на груди мені.

Ой ходила та й Галочка коло ставу,
Та й кликала селезника не помалу.

Пливи, пливи, селезнику тихо по воді,
Прибудь, прибудь, моя ненько, теперо к мені.

Ой рада б я прибувати теперо к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Насипали на рученьки сирої землі,
Та й заснули карі очі на всі ночі.

Та й заснули карі очі на всі ночі,
Нехай дають порадоньку твої родичі.

Ой ходила та й Галочка по городу,
Заганяла селезника та й у воду.

Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо кмені.

Ой рад би я, дочко моя, прибути к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Кланяйсь, кланяйсь, дочко моя, тіткам та дядькам,
Нехай дають порядочок, як своїм діткам.

Ой кланялась, мій батенько, не раз і не два,
В нерідного батенечка порядку нема.

Ой чии то бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Ой то Витины бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Ой чоботи, чоботи ви мої,
Чом діла не робите ви міні,
Оце тії чоботи, шо зять дав,
А за тії чоботи дочку взяв.

Оце ж тії чоботи, шо з бичка,
Чом діла не робите, як дочка,
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоти ви міні.

(Ой чоботи ж, чоботи ви мої,
Наробили клопоти ви міні,
Оце тії чоботи, шо зять дав,
А за ції чоботи дочку взяв,
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоти ви міні.)

Ой, матінко, ой, матінко, та й голубонько,
Ізмий мені, ізмий мені та й головоньку.

Бо більш мати, бо більш мати та й не (митимеш)...