Цифровий архів фольклору

Та що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

Та що він веде та й питає, рано-рано,
Що він і веде та й питає, ранесе(нько).

Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, рано-рано,
Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, ранесе(нько)?

Наймиліший братик, батько та мати, рано-рано,
Наймиліший братик, батько та мати, ранесе(нько).

Батько та мати, сестри та брати, рано-рано,
Батько та мати, сестри та брати, ранесе(нько).

Та й не дури, сестро, старшого брата, рано-рано,
Та й не дури, сестро, старшого брата, ранесе(нько).

Наймиліший тобі молодий Івашко, рано-рано,
Наймиліший тобі молодий Івашко, ранесе(нько).

Та як вийду я за ворота, за зелений гай,
Та й стану-вигляну ж та й подивлюся,та все й чужий край.

Та чужий же край, дібровонька без вітру й шумить,
Та рідний батько та рідна мати поб'є, не болить.

Та рідний батько та рідна мати поб'є, не болить,
Та й чужий батько та й чужа мати не б'є та й болить.

Та як тупнули воронії коні за двором,
Та як тупнули воронії коні за двором.

Та як почула молода й Галочка за столом,
Та як почула молода й Галочка за столом.

Та й уклонилась своєму батеньку й у ноги,
Та й уклонилась своєму батеньку й у ноги.

Та й не дай, не дай ти ж, мій батенько, від себе,
Та й не дай, не дай ти ж, мій батенько, від себе.

Ой рад би я, донько моя, не дати,
Та й налетіли такі гуси тебе хотят взяти.

Татарин, братік, татарин,
Та продав сестрицю задаром,
Та за повненької чарочки,
Та за біленькії шишо(чки).

Тобі, дружко, не дружкувати,

Тобі, дружко, не дружкувати,
Тобі свиней пасти,
З довгою ломакою,
З чорною собако(ю).

Тобі, мати, не журитися,

Тобі, мати, не журитися,
Тобі, мати, веселитися,
Тобі, мати, хатки не мести,
Тобі, мати, порядок ве(сти).

Як топила - так топитимеш,
Як варила - та й варити(меш).

Аби ж тая слава,
Що невістка ста(ла)!

Чи ви приїхали,
Чи ви пішком прийшли,
Свашку в мішку несли,
Боярина в калоші,
Щоб не з'їли воші.

Світилочку в торбині,
Щоб не з'їли сви(ні).

Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви міні,
А за тії чоботи, що зять дав,
І за ції чоботи дочку взяв.

Шла Наташа не берегом - лугом,
Шла Наташа не берегом - лугом,
Зустрілася з несудженим дру(гом).

Здоров, здоров, несуджений друже,
Здоров, здоров, несуджений друже,
Ми з тобою любилися ду(же).

Любилися й,а й не побралися,
Любилися та й не побралися,
Поговору, слави набрали(ся).

Любилися, як голубів пара,
Любилися, як голубів пара,
Розійшлися, як чорная хма(ра).

Шо в сінечках голубець гуде,
Шо в сінечках голубець гуде,
А в світлоньку ж голосок і(де).

Там Дімочка й умивається,
Там Дімочка ж й умивається,
Й з батеньком споряджає(ться).

Мій татусю, мій ріднесенький,
Мій татусю ж, мій ріднесенький,
Порадь мене ж, скільки бояр бра(ти)?

Мій синочку, челядиночко,
Мій синочку ж, челядиночко,
Збирай свою ж всю й роди(ну).

І бідную, і багатую,
І бідную, і багатую,
І близькую, і далеку(ю).

А багата йде напитися,
А багата йде напитися,
А бідная ж подивити(ся).

Що брат сестрі косу розплітає, рано-рано,
Що брат сестрі косу розплітає, ранесе(нько).

Косу розплітає, сестриці питає, рано-рано,
Косу розплітає, сестриці питає, ранесе(нько).

Ой, де ті кісники подівати, рано-рано,
Ой, де ті кісники подівати, ранесе(нько)?

Меншій сестриці повіддавай, рано-рано,
Меншій сестриці повіддавай, же ранесе(нько).

Що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

А ведучи, випитають, ех рано-рано,
А ведучи, випитають, ранесе(нько).

Шо ж тобі, сестро, миліше всього, ох рано-рано,
Шо ж тобі, сестро, миліше всього ж, ранесе(нько)?

Рано-рано, мій братічок, рано-рано,
Мій братічок, шо соловеєчок у саду.

Що Галинка та й на одідході,
Що й Галинка ж та й на одіході,
Посадила ж горіх в огоро(ді).

Рости, рости, мій орішечку,
Рости, рости ж, мій орішечку,
Батеньку най утіше(чку).

Що калина та й не ягода,
Що калина та й не ягода,
Заплітала косу дяди(на).

А матінка обдивлялася,
А матінка й обдивлялася,
Слізоньками й умивала(ся).

Куди, доню, собираєсся,
Куди, доню, собираєсся,
Що так рано й умиває(сся)?

Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи в чужую сторононьку?

Эх да Иванова матушка,
Да Иванова матушка,
Да выйди за вороти!

Эх, да выйди за вороти,
Да выйди за вороти,
Да припань к сырой земле!

Эх, да припань к сырой земле,
Да припань к сырой земле,
А не стогнеть ли земля?

Эх, да не стогнеть ли земля,
Да не стогнеть ли земля,
Не гудуть ли колёсы?

Эх, не гудуть ли колёсы,
Не гудуть ли колёсы,
Не звенять ли подковы?

Э ох, не звенять ли подковы,
Не звенять ли подковы,
Да твой сын-сокол едя!

Э ох, да твой сын-сокол едя,
Да твой сын-сокол едя,
Да соколушку везеть!

Э ох, да соколушку везеть,
Да соколушку везеть,
Краснаю, ой Мариюшку!

Я з Київа шва(чка),

Я з Київа швачка,
По торгах їжджяла,
Шовки зкупувала,
Вінки пришивала,
По таляру брала,
Від коня вороного,
Від зятя молодого,
Від поїзда йо(го).

Як отдаєш, моя матінко, мене й молоду,
То й дай мені зозуленьку луговую.

Ой, нащо тобі, дитя моє, зозуля й така,
Єсть у тебе, молодої, свекруха лиха.

Ой вона сама рано встане, тебе й не збуде,
Й до сусіди, коли піде, та й обсуде.

Ой, сяка-така невісточка, не хоче й робить,
Ні ложечок, ні мисочок не хоче помить.

Як ходила та й Маруся по крутій горі,
Набачила сірую утку на тихій воді.

На тихій воді,
Пливи, пливи, сіра й вутка, тихо по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, ненько ж моя, сьогодні к міні.

Сьогодні к міні,
Ой, рада б я, донько ж моя, прибути к тобі.

Прибути к тобі,
Насипали сиру землю на груди міні.

На груди міні,
Зложилися й мої ж ручки навіки міні.

Як ходила та Маруся по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

Та й на тихій воді,
Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо к мені.

Та й теперо к міні,
Та ой дай же ти ж порадоньки бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я, дитя моє, прибути к тобі.

Ой, прибути к тобі,
Та й насипали ж і сирої землі на груди мої.

Та й на груди мої,
Ой, склепилися жи оченята, не гляну к тобі.

А бояри їли, їли,
Цілого вола з`їли,
А на столі ні рісочки,
А під столом ні кісто(чки).