Цифровий архів фольклору

Ой ну, ой ну, котів два,
Сірі, білі й обидва,
Та якби ж їх пара,
То й дитина б наша спала.

Гойда, гойда, гойдино,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Та нічого не думай,
Тіки думай спати,
Не рано вставати,
А-а, а-а, а!

Ой ну люлі, люлечки,
Шовковиї вервечки,
Мальовані бильця –
Дитині не спиться.
А-а, а-а, а!

Люлі, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
На бабини дулі,
І дулі поїли,
Знялись полетіли,
Сіли на воротіх,
В червоних чоботіх,
А ворітка хить-хить,
А дитина спить, спить,
А-а, а!

Ой ну, котку сірий,
Не ходи по сініх,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Дитя буде спати,
А я – колихати.

Ой ну, коту, коту,
Не лізь на колодку,
Бо заб’єш головку,
Головка буде боліть,
Нічим завертіти,
Одна була хустина,
Та й ту вкрала Устина.

Ходить сон коло віконця,
А дрімота коло плоту,
Сон дрімоти питає:
А де будим ночувать?
Там, де хата тепленька,
Дитина маленька,
Туди підем ночувать,
Дитину колихать,
А-а, а-а, а!

Коту, коту, котусю,
Займи нашу телусю
На попови толока -
Там травиця по бока,
І травиця і вода,
І Альонушка молода,
А-а, а-а, а!

Ой ти, коту, котусю,
Займи мою телусю,
На попови толоки,
Там травиці по боки,
І кінь біжить – трава шумить,
Під тим конем козак лежить,
Сокиркою порубаній,
І ножиком поштриканій,
І від вітру почорнів,
А від сонця погорів.

Люлю, люлю, мій синочок,
Зроблю тобі колисочок,
Та й повісю на дубочок,
Сонце зійде – обігріє,
Роса впаде – іскупає.

А до мене Яків приходив,
В коробочку раків приносив,
Я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала.

Іди, іди, Якове, з хати,
Ніде тобі спати лягати,
А на печі батько та мати,
А в запічку - батькові діти.

А в запічку - баткові діти,
Ніде тебе, Якове, діти,
Люлі, люлі, люлі,
Ніде тебе, Якове, діти.

Ой ну, кітку, кітку,
Да нащо ж ти вкрав квітку
Та й поніс до Галі,
Положив на лаві.
Стала Галя котка бить:
"Да не вчись, котку, так робить,
А вчись, котку, черевички шить
Та й не наших шевців,
Переясловців",
А-а, а-а, а!

Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувать
Та й за вушка витягать,
Та й витяг за вушка,
Посадив на сушку,
Сиди, кицю, не мурчи,
Коли впала, так мовчи!

Як до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив,
А я тії раки забрала,
І Якова з хати прогнала,
Іди, іди, Якове, з хати,
Ніде тобі спати лягати,
Ой, на пічі батько та мати,
На припічку братови діти,
Ніде тебе, Якове, діти.

Гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша
І маленьке порося!

Ой, ну ну ну, люлі,
Налетіли гулі,
Стали думать і гадать,
Чим дитинку годувать,
Чи бубличком, чи медком,
Чи кашкою з сахарьком.

Коту, коту, котусю,
Займи нашу телусю,
Та й поженеш пасти,
На попови толоки,
Там травиця по боки,
На панови луки,
Там трава під руки,
Там трава і вода,
Ще й дівчина молода,
Там травиця руса,
Дівчина Маруся,
Там травиця ряска,
Дівчина Параска,
По ряску ходила,
Запаску згубила,
А попович ішов,
Запащину ту знайшов,
Поповичу, сукин сину,
Оддай мені запащину,
Я й не піп, і не дяк,
Та й не лай мене так.

Ой, коту, коту, коточок,
Да не йди рано в садочок
І не полохай галочок,
Та нехай вони сідають
І ягодки збирають,
А-а, а-а, а!

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик (рятувать),
За ушеньки витягать,
Вставай, кицю, весела,
Та й поїдем на села,
Та й виорем нивку,
Та й під материнку,
Материнка не зійшла,
Та вродив лопушок,
Та пошиєм киці кожушок.

Ой, ти, котку Рябку,
Та скопай нам грядку,
Ми насієм квіточок,
Забавляти діточок,
А-а, а-а, а!