Цифровий архів фольклору

Я в середу родилася, кажуть люди- горе.
-Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі)

А йди, дівко, за такого, що не має вуса.
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася.
Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі)

-Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся,
Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)

Як посію, раз посію,
Як посію, два посію конопель, конопель!
Конопель, пель-пель, (чотири рази)
Конопель, конопель!

Як унадивсь, розпонадивсь (двічі)
Журавель, журавель!
Журавель, вель-вель, (чотири рази)
Журавель, журавель!

З ким я засяду? Сам я засяду (двічі)
Журавля, журавля!
Журавля, вля-вля, (чотири рази)
Журавля, журавля!

З ким понесу до пана? Сам понесу до пана (двічі)
Журавля, журавля!
Журавля, вля-вля, (чотири рази)
Журавля, журавля!

Їж його, пане, стерво погане, (двічі)
Журавля, журавля!
Журавля, вля-вля, (чотири рази)
Журавля, журавля!

Шо на горі млиночок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці млиночок. (двічі)

А в долині жидочок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці жидочок. (двічі)

А в жидочка дві дочки, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дві дочки. (двічі)

Одна пішла за дяка, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за дяка. (двічі)

Друга пішла за попа, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за попа. (двічі)

Шо за дяком дякувать, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дякувать. (двічі)

А в нас ныня, а в нас ныня,
А в нас ныня да худыя времена. (дважды)

Полюбила, полюбила,
Полюбила нявестушка деверя. (дважды)

А в деверя, а в деверя,
А в деверя да рявнивая жена. (дважды)

Рявнивая, рявнивая,
Рявнивая, шолудивая, коростовая. (дважды)

Не пуская, не пуская,
Не пуская на улицу погулять. (дважды)

А хоть пустя, а хоть пустя,
А хоть пустя, пригрустя его (дважды)

Иди, мужа, иди, мужа,
Иди, мужа, не барись, не барись. (дважды)

Худой славы, худой славы,
Худой славы не бярись, не бярись. (дважды)

Худа ой слава, худа ой слава,
Худа славушка неправдушка. (дважды)

Якось у неділю склались по рублю,
Щоб розвесилити душечку свою,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс.

Устаю я вранці же- голова болить,
А у тій горлянці наче що стримить,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою.

(Що ж мені робити, що ж мені казать?
До получки довго нічого кусать.

Ой горло, ти, горло, яке ти без дна,
Ой скажи спасибі, що дітей нема.

Покинула мати, а жінка втекла,
А не дуже довго ще краща прийшла.

Думала навчити, як у світі жить,
Що я перестану та горілку пить.

Жінко моя мила, жінка дорога,
...бо каждий день по літру носи.

Чоловіче милий, чоловіче мій,
Не буду горілку я тобі носить.

Лучче буду камінь на плечах носить,
Чим у одній хаті з п'яницею жить.)

Ой, не рости, кропе, (двічі)
На моєму й огородочку. (двічі)

Ой, не ходи, старий, (двічі)
По моєму частоколочку. (двічі)

Я ж того старого (двічі)
Із роду та не любила. (двічі)

По його слідочку (двічі)
Каменем та покотила. (двічі)

Ой, як тяжко, важко,(двічі)
Каменеві та котитися. (двічі)

А ще тяжче, важче, (двічі)
Старому та женитися. (двічі)

Молоду жінку брати, (двічі)
Серденьком та й називати. (двічі)

Ой, на горі козу пасла,
Та назбирала сира й масла,
Роман косе, Гапка в’яже,
Катерина загріба,
А Гриць воли напува,
Ганна воду тяга.
Ой мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Сива шапка до лиця,
Люблю Гриця, молодця!

Та миску масла, ринку сира
Та й вареників наварила,
Ой мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Сива шапка до лиця,
Люблю Гриця, молодця!

Та вареничків наварила
Та й усіх хлопців запросила,
Роман косе, Гапка в’яже,
Катерина загріба,
А Гриць воли напува,
Ганна воду тяга.
Ой мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Сива шапка до лиця,
Люблю Гриця, молодця!

Їжте, хлопці, не скучайте,
А за сметану вибачайте,
Роман косе, Гапка в’яже,
Катерина загріба,
А Гриць воли напува,
Ганна воду тяга.
Ой мамо, люблю Гриця,
Гриць на конику вертиться,
Сива шапка до лиця,
Люблю Гриця, молодця!

Через річеньку, через болото,
Подай рученьку, моє золото. (двічі)

Ой, полола орлиця лободу, лободу
Та й послала припутня по воду, по воду,
Іди, іди, припутень, не барись, не барись,
На чужії орлиці не дивись, не дивись,
Бо чужії орлиці полетять, полетять,
Вони тебе, припутня, не схотять, не схотять!
Тиб-диб на село, … на його,
Вона любка його, вона любить його,
Вона піде заміж за єго,
Вона піде, піде, піде заміж за єго!

Не давала, не давала та й дала, (двічі)
У садочку на дубочку не давала, та й дала. (двічі)

Кучерява, кучерява в мене є, (двічі)
Кучерява вербинонька, кучерява в мене є. (двічі)

А й глубока та й глубока в мене є, (двічі)
Глубоченька криниченька, криниченька в мене є. (двічі)

Не давала, не давала та й дала, (двічі)
Цілувати біле личко не давала, та й дала. (двічі)

Нема чоловіка вдома, він поїхав в ліс по дрова,
А я ції продала, музикантів найняла. (двічі)

Музиканти мої, ви заграйте мені,
А я вбога сирота веселого живота. (двічі)

У шиночок піду і осліничку несу,
А за мною дитинята несуть клубенята. (двічі)

Осліничку пропила, клуби - на похмілля,
Нехай вони не лежать у скрині без діла. (двічі)

Як прийшов же мужик мене доганяти,
Бив мене, волочив до самої хати. (двічі)

Ой бив вже мене, волочив же мене,
Так і, батька лихого, та й навчив же мене. (двічі)

Була в мене парова машина, а я її продала,
А за тії гроші музики хороші найняла, найняла,
Ой музики мої, ви заграйте мені «Коваля», «Коваля»!
А коваль коваля через ніжку валя, раз у раз, раз у раз!

Була в мене рябая корова, а я її продала,
А за тії гроші музики хороші найняла, найняла,
Ой музики мої, ви заграйте мені «Коваля», «Коваля»!
А коваль коваля через ніжку валя, раз у раз, раз у раз!

Було в мене червоне намисто, та я його продала,
А за тиї гроші музики хороші найняла, найняла,
Ой музики мої, ви заграйте мені «Коваля», «Коваля»!
А коваль коваля через ніжку валя, раз у раз, раз у раз!

Зібрав батько кумпанію,
Невеличку, але чесну,
Гей!
Карпа, Гліба і Дем'яна,
Павла, Гриця і Івана,
Яцька, Стецька і Кирила, (і Данила)
Петра, Дмитра і Архипа,
Хому, Левка і Тараса,
Гарасима, Опанаса,
Максима, Омелька,
Ще й Терешка.

Біжить Ганна ще й Тетяна,
Стрічать батька Купріяна,
Гей!
Біжить Ганна ще й Данилко,
Тітка й тато, куди видко,
Ось мамуся йде, всім буде,
Одні кажуть - сховаймося,
Другі кажуть - признаймося,
Одні кажуть сидім тихо,
Другі кажуть - буде лихо,
А Купріян каже:"Якось то буде!".

Ой що ж то за шум сочинився,
Що комарик та й на мусі оженився. (двічі)

Та й узяв собі жінку(мушку) невеличку,
Що не вміє шити-прясти чоловічку. (двічі)

Полетів наш комарь у лісочок
Та й сів наш комарь на дубочок. (двічі)

Де й не й узялася шуря-буря,
Вона того комарика з дуба здула. (двічі)

Та й упав наш комарь на помості,
Побив, потрощив ребра й кості. (двічі)

Поза гаєм, гаєм, давай посідаєм,
Та й будемо говорити, як жито косити. (двічі)

Як жито косити, треба й молотити,
Зерно будем чувалами додому носити. (двічі)

В середу косила, в четвер молотила,
В п’ятницю віяла, а в суботу міряла. (двічі)

А в неділю продала, з хлопцями пропила.
Слава тобі, Господи, що до діла довела. (двічі)

Ой до діла не я, й до роботи не я,
З хлопцями погуляти то й охота моя. (двічі)

Поза гаєм, гаєм, давай посідаєм,
Та й будемо говорити, як жито косити. (двічі)

Я варенички варила, (двічі)
Я варенички варила, поки пелену спалила. (двічі)

Та нікому не кажу, (двічі)
Та нікому не кажу, що без пелени хожу. (двічі)

Чи не той то Микита, (двічі)
Чи не той то Микита, що на йому сіра свита. (двічі)

Під віконцем зігнувся, (двічі)
Під віконцем зігнувся – чи не вийде Маруся. (двічі)

А Маруся виходить, (двічі)
А Маруся виходить ще й варенички виносить. (двічі)

Я й варенички забрав, (двічі)
Я й варенички забрав, і Марусю цілував.(двічі)

Питушок, питушок,
Золотой гребішок,
Масляна головушка,
Шолкова бородушка.

Шолкова бородушка,
Чом ти рано встайош,
Голосісто пойош?

На соломкє я спал
Да раньохєнько устал,
Пашол по водіцу
Й найшов молодіцу.

Молодіца Хомина
Й по бєрєгу ходіла,
Травку рвала,
Тєляткам давала.

Тєлятки не їли,
Под ножки подбилі,
Ой, тпрусь-ка, бичок,
Тєбя волк задєрьот.

Потом лєском,
Подбєрєжнєчком
Налєтєлі соколи,
Загубілі сапоги.

Ой, Ванька, дружок,
Подай сапожок!

Мінє нєкогда,
Я головушку чєшу
І к обєдє нє спєшу!

Таракан-дровосєк
Сєбє голову отсєк,
Блоха баню топіла,
Воша банілася.

Воша банілася
Да й ошкварілася,
Слава тєбє, Господі,
Воша околєла,
Она, распроклятая,
Всєм надоєла!

Миш кніш прокусіл,
Блоха борщ переліла,
Півєнь коня задушив,
Нічим їхать до млина!

От тепер я сиротою
Навіки й остався,
Жінка сани іспалила,
Шо з печі спускався!

Через річеньку, через биструю,
Подай рученьку, подай правую. (двічі)

Ой полола дівчина буряки, буряки,
Де взялися комсомольці юнаки, юнаки,
Вони тую дівчину узяли, узяли,
В комсомольський осередок привели, привели,
Стой тут, не вертись, в комсомол запишись,
Состав протокол, запишись в окружком!
Вона піде ленінським шляхом,
Вона піде, піде, піде ленінським шляхом!

Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька воликом чорненьким. (двічі)

Орала, орала, не вміла гукати,
Та й найняла козаченька на скрипочку грати. (двічі)

Я в неділю п’ю, п’ю, в понеділок сплю, сплю.
А в вівторок, снопів сорок, пшениченьку жну, жну. (двічі)

В середу косила, в четвер молотила,
В п’ятницю віяла, а в суботу міряла. (двічі)

А в неділю продала - з хлопцями пропила,
Слава тобі, Господи, що до діла довела. (двічі)

І до діла не я, до роботи не я,
З хлопцями погуляти - вся охота моя. (двічі)