Цифровий архів фольклору

Торох, торох, сіяв горох,
Горошку потрошку,
Утоптали чужі хлопці
Та й до нас доро(жку).

Не так вони утоптали,
Як кіньми ізбили,
Бодай же ви не дождали,
Щоб ми вас люби(ли).

Шо на нашій та й вулиці
Ряба жаба лізе,
Бодай тобі, та Марійко,
Голова й обліз(е).

Та й облізла, та й облізла,
Та й стала як тиква,
Шоб ти того та й Івана
Любити й одви(кла).

Ой нате вам, та й горяни,
Коробочку клоччя,
А нам дайте-передайте
Чорнявого хлоп(ця).

Ой, весна, весна, днем красна,
Шо ти нам, весно, принесла.

Принесла я вам літечко,
Ще й зеленеє же житечко,

Ще й червоненькі ягідки,
Хороші наші парубки.

Хороші наші, та й не всі,
Красувавсь кукіль у вівсі.

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комору.

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му).

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться).

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А він мені, розсукин син,
Правдоньки не каже.

Та перейди, місяцю,
Та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю,
Та й на нашу широ(ку).

Та на нашій вулиці,
Та на нашій широкій
Та все хлопці молодці,
Та все хлопці моло(дці).

Та нема ні луччого,
Та нема ні кращого
Над Гришечка нашого,
Над Гришечка нашо(го).

Через тещин двір ходить,
Через тещин двір ходить,
Щоб його теща хвалила,
Щоб його теща хвали(ла).

Щоб його теща хвалила,
Щоб його теща хвалила,
Дівка Маринка любила,
Дівка Маринка люби(ла).

Дівка Маринка любила,
Теща ворота забила.

Та перейди, місяцю,
Та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю,
Та й на нашу широ(ку).

Та нема ні луччого,
Та нема ні кращого
Над Гришечка нашого (двічі).

Через тещин двір ходить,
Через тещин двір ходить,
Щоб його теща хвалила (двічі).

А його теща не злюбила,
Та й ворота забила,
Та й ворота забила,
Та й зятя в двір не впустила.

Дівка Маринка любила (двічі)
Та й ворота одбила (двічі).

Та й ворота одбила (двічі),
Та й зятя в двір й упустила (двічі).

Усі курі на сідалі,
Півень на колочку,
Ой, усі хлопці на йулиці,
А мій у степо(чку).

Хоч він у степочку,
Дак він не гуляє,
Ой, із тихого Дунаєчка
Коня напува(є).

А кінь ірже, води не п’є,
Кінь дорогу чує,
Ой, десь мой милий, чорнобривий
З другою ночу(є).

Ночуй, ночуй, мій миленький,
Да й не прочутайся,
Ой, тії правди козацької
Да й не признава(йся).

Ой, як мені не казати,
Як буде питати?
До серденька пригортає
Й правдоньки пита(є).

Ти, місяцю-перекраю,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додо(му).

Тільки світи миленькому
Восковую свічку,
А щоб було виднесенько
Брести через рі(чку).

Річку брести, Дунай плисти
Та й не замочиться,
Щоб до тії дівчиноньки
Та й не запізни(ться).

Скрізь погасло, скрізь погасло,
В одній хаті сяє,
Ой, там моє серденятко
Вечерять сідає.

Ой, вечеряй, ой, вечеряй
Та й бери потрошку,
Як зачуєш голосочок,
То кидай і ложку.

Над моїми воротами
Чорна хмара стала,
Що на мене, молодую
Поговірка ста(ла).

Без славоньки вродилася,
Без славоньки зросла,
А з ледащим вечір стала,
Славоньки набра(ла).

Коло виру, виру та й широкого,
Коло Дунаєчку глибоко(го).

Ой там сиротина та ноги мила,
Вона чисту воду сколоти(ла).

Ой, де й узявся та козаченько,
Та й на вороному кониче(ньку).

Ой, став же він коня та напувати,
Та й тую сирітку проклина(ти).

Бодай ти, сирітко, більша й не зросла,
Такою малою заміж ви(йшла).

Бодай ти, козаче, та не оженився,
З вороного коня й утопи(вся).

Ой, шумлять верби в кінці греблі,
Шо я й насадила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Що я й полюбила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Поїхав в Одесу (двічі).

Ой, мені сказав: «Дівчинонько,
Жди на й другу весну» (двічі).

Ой, ждала, ждала дівчинонька,
Та й плакати стала (двічі).

Ой, уже ж моя постіль біла
Пилечком припала (двічі).

Ой, хоч припала, не припала,
Не буду трусити (двічі).

Ой, розсердився мій миленький,
Не буду просити (двічі).

Ой, нехай його ті попросять,
Що греблю розносять (двічі).

Ой, нехай його ті благають,
Що верби ламають (двічі).

Ой, скочив козел й у гору, й у гору,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Піймали козла за ріжок, за ріжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Повезли козла на торжок, на торжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(рю) (двічі).

Світи мені, молодо(му),
Як я йду додо(му) (двічі).

От тоді я світитиму,
Як буду сповня(ться) (двічі).

От тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться) (двічі).

Кроповоє колесо,
Кроповоє колесо.

Чи бачили колесо,
Чи бачили колесо?

Вище тини стояло,
Вище тини стояло.

Коло млина калина,
Коло млина калина.

Вище тини стояла,
Вище тини стояла.

Чи бачила колесо,
Чи бачила колесо?

Веснянка-панянка,
Де твоя дочка?
-Погнала бичка,
А бичок пасеться,
А мичка пряде(ться).
Бичок напасся,
А мичка спряла(ся).

А на нашій вулиці,
А на нашій широкій
Та все хлопці –молодці,
Та все хлопці – моло(дці).

Та нема ні кращого,
Та нема ні вдащого
Над Івашка нашого,
Над Іванка нашо(го).

А Марійка тупу-тупу,
А Івашку другий куплю,
Ой, ладом[и]-ладом,
А Івашку другий куплю.

Упав сніжок на обліжок
Та взявсь водицію.

Та взявсь водицію,
Лучче бути дівицію,
Чим молодицію.

Чим молодицію,
Бо у неньки рідненької
Рушник на кілочку.

Рушник на кілочку,
А в свекрухи-клопотухи
Віник у куточку.

Віник у куточку,
Бо у неньки рідненької
Можна й погуляти.

Можна погуляти,
А в свекрухи-клопотухи
Вдосвіта вставати.

Вдосвіта вставати,
Бо у неньки рідненької
Є час спочивати.

Є час спочивати,
А в свекрухи-клопотухи
Весь день працювати.

Леле, леле, вода реве,
А колесо креше,
Всі дівчатка правду кажуть,
А хлопчики брешуть.

Весняночка-паняночка,
Де ти зимувала?
У садочку на дубочку
Пряла на сорочку.

Що сорока оснує,
А ворона витче,
А білії лебеді
Та й вибілять на воді.

Сонечко блисне,
Сорочечка висхне,
А сонечко опівдні,
Сорочечка на мені.

Ой, нате вам, борисяни,
Корову з рогами,
Та й поставте Марусину
Догори ногами.

Нехай стоїть, нехай стоїть
Догори ногами,
Поки прийде та й Ванюша
З чорними бровами.

Ой, зійдемось, подруженьки,
Де вчора стояли,
А вже теї василечки
Од вітру пов’яли.

Нехай в’януть, нехай в’януть,
Нехай пов’явають,
Як зійдемось до купочки -
Вони повставають.

Ти місяцю-перекраю,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому.

Тіки світи миленькому
Восковую свічку,
А щоб було виднесенько
Брести через річку.

Річку брести, Дунай плисти,
Та й не замочиться,
Щоб до тії дівчиноньки
Та й не опізниться.