Головна
Над моїми воротами

Над моїми воротами

Назва	Над моїми воротами
Жанр	Веснянка
Мотив	Дошлюбні стосунки, Кохання, Нещаслива доля
Дата запису	1 вер. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Над моїми воротами

Над моїми воротами
Чорна хмара стала,
Що на мене, молодую
Поговірка ста(ла).

Без славоньки вродилася,
Без славоньки зросла,
А з ледащим вечір стала,
Славоньки набра(ла).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 02:57 100	Калина-малина над лугом стояла+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:57	Калина-малина над лугом стояла, Чого ж ти, калина, рано присов'я(ла)? Чого ж ти, калина, рано присов'яла, Чи суші боїшся, чи дощу бажа(єш)? Суші не боюся, дощу не бажаю, Кого вірно люблю по тім помира(ю). Ой умру я, мила, а ти будеш жива, Та й замічай, мила, де моя моги(ла). Шо моя могила в степу при дорозі, В степу при дорозі жито полові(є). В степу при дорозі жито половіє, Жито половіє, травка зелені(є), Шо я теє жито та й повижинаю, Шо я тую травку та й повирива(ю). Шо я тую травку та й повириваю, А я ж ту могилу сама розкопа(ю). А я ж ту могилу сама розкопаю, Із милого кості та й повибира(ю). Із милого кості та й повибираю, Шовковим платочком поперетира(ю). Шовковим платочком поперетираю, Жовтеньким пісочком попересипа(ю). Жовтеньким пісочком попересипаю, Кленовим листочком попереклада(ю).
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 03:55 100	Що й учора ой за неділенька була	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:55	Що й учора за неділенька була, Що дівчина на улиці не була. Шо дівчина ой на улиці не була, Мабуть, вона ой мале дитя зродила. Мабуть, вона ой мале дитя зродила, А, зродивши, а й к Дунаєчку однесла. «Пливи, пливи, ой, мале дитя, ріками, А я піду ой погуляю з дівками. Пливи, пливи, ой, мале дитя, ставками, А я піду ой погуляю з парубками. Було б гулять ой, як заплетена коса, А тепер же ой розпущьоні волоса. А тепер же ой розпущьоні волоса, Не слухала ой ні матінки, ні отца. Не слухала ой ні матінки й ні отца, Послухала ой Ванюшу, подлеця. Я думала, ой що й Ванюша парочка, Коли вона ой по всім світу славочка. Я ж думала,а й шо Ванюша чоловік, Він на мене ой тяжку славу наволік».