Цифровий архів фольклору

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).

Час додому, час, час і пора, час і пора,
Буде мене мати бити, та нікому боронити,
Час додому час,час,час,час, час додому час.

Я додому йду, як риба пливу, як риба пливу,
А за мною молодою сім пар хлопців чередою,
Всім палочки тнуть і тнуть, всім палочки тнуть.

Я додому йду, як риба пливу, як риба пливу,
Ой уткну я головоньку в гречаную соломоньку,
Нехай ножки тнуть і тнуть, нехай ножки тнуть.

Як посію рожу та над водою,
Чи не піде дощик стороно(ю).

Стороною дощик, та й стороною,
Та на мою же рожу же червону(ю).

Та й на мою рожу а червоную,
Та й на мою же м’яту кучеряву(ю).

Та й на мою м’яту кучерявую
Та й на мою косу русяву(ю).

Шо у мене коса та й до пояса,
Шо в мене кіснички же по череви(чки).

Ходив я по полю, ходив я, блукав,
Назавтра на утро в темницю попав
Та раз там-ті та раз та два,
Назавтра на утро в темницю попав.

Сижу я в темниці, в темниці темно,
Ко мнє прилітає орьол молодой,
Та раз там-ті та раз та два,
Ко мнє прилітає орьол молодой.

Ко мнє прилітає орьол молодой,
Он криллями машет, говорить со мной,
Та раз там-ті та раз та два,
Он криллями машет, говорить со мной:

"Товариш, товариш, давай улетьом
Дальоко, дальоко за сині моря,
Та раз там-ті та раз та два,
Дальоко, дальоко за сині моря.

Ой там, за морями стоїть мать родна,
Вона горько плаче, сина вговоря,
Та раз там-ті та раз та два,
Вона горько плаче, сина вговоря:

"Ой, сину ж ти, сину, шо ти наробив,
Що батька зарєзав, а брата убив,
Та раз там-ті та раз та два,
Що батька зарєзав, а брата убив?".

Ой забілєли снєжки
Та й забілєли бєлі же
Ой по крутой горі.

Ой по крутой горі ой,
Та заболєло тєло же ой козацькеє бєло же
Ой в чужой стороні.

Ой в чужой стороні ой,
Та ніхто не заплаче, ой по козацьком тєлу же,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат ні сестра ой,
Та хіба ой заплаче, ой ще запечалиться же
Ой товариш його.

Ой товарищ його ой,
"Та товаришу вірний, ой ти братіку рідний же,
Ой скоро я умру.

Ой скоро я умру ой,
Та зроби ж мені, брате, ой вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева труну".

Ой з клен-древа труну ой,
"Та ой де ж тобі, брате, та вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева взять?".

Ой з клен-древа взять ой,
Та ой будеш ти брате, та вірний товаришу же,
Ой в сосновій лежать.

Ой в сосновій лежать.
Та сосновая трунка, ой глибокая ямка же
Ой під рокитою.

Ой під рокитою, ой,
Ой рокита висока, ой на листя широка же
Ой похилилася.

Ой похилилася, ой,
Та молода дівчина ой по козацьком тєлу же
Ой зажурилася".

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой щасливая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

Куди вони йдуть, там гори гудуть,
Ой під білою та березою отамана ждуть. (двічі)

Ой, не рости, кропе, (двічі)
На моєму й огородочку. (двічі)

Ой, не ходи, старий, (двічі)
По моєму частоколочку. (двічі)

Я ж того старого (двічі)
Із роду та не любила. (двічі)

По його слідочку (двічі)
Каменем та покотила. (двічі)

Ой, як тяжко, важко,(двічі)
Каменеві та котитися. (двічі)

А ще тяжче, важче, (двічі)
Старому та женитися. (двічі)

Молоду жінку брати, (двічі)
Серденьком та й називати. (двічі)

Через річеньку, через болото,
Подай рученьку, моє золото. (двічі)

Ой, полола орлиця лободу, лободу
Та й послала припутня по воду, по воду,
Іди, іди, припутень, не барись, не барись,
На чужії орлиці не дивись, не дивись,
Бо чужії орлиці полетять, полетять,
Вони тебе, припутня, не схотять, не схотять!
Тиб-диб на село, … на його,
Вона любка його, вона любить його,
Вона піде заміж за єго,
Вона піде, піде, піде заміж за єго!

Ти, місяцю-перекраю,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додо(му).

Тільки світи миленькому
Восковую свічку,
А щоб було виднесенько
Брести через рі(чку).

Річку брести, Дунай плисти
Та й не замочиться,
Щоб до тії дівчиноньки
Та й не запізни(ться).

Скрізь погасло, скрізь погасло,
В одній хаті сяє,
Ой, там моє серденятко
Вечерять сідає.

Ой, вечеряй, ой, вечеряй
Та й бери потрошку,
Як зачуєш голосочок,
То кидай і ложку.

Ходить кониченько понад гречкою,
За ним козаченько же з уздечко(ю).

Ой, постой же, коню, я осідлаю,
Поїду дівчину же одвіда(ю).

Ой, чи вона жива та чи здорова,
Молода дівчина чорнобро(ва)?

Через річеньку, через биструю,
Подай рученьку, подай правую. (двічі)

Ой полола дівчина буряки, буряки,
Де взялися комсомольці юнаки, юнаки,
Вони тую дівчину узяли, узяли,
В комсомольський осередок привели, привели,
Стой тут, не вертись, в комсомол запишись,
Состав протокол, запишись в окружком!
Вона піде ленінським шляхом,
Вона піде, піде, піде ленінським шляхом!

Як піду я до батенька попрошуся,
Чи не пустить мене батько погулять?
Я сам, доню, не піду, і тебе не пущу,
Через село вода ллється,
А на морі хвиля в’ється,
А в долині роса впала,
Там дівчата б’ють Купала на Йван!

Купався Йван, довелося й нам,
Купався Мусій, довелося й усім,
Купала на Йван!

Купалочка, де твоя дочка,
Сидить у садочку, вишива сорочку,
Тонкою біллю на Святу неділю,
Купала на Йван!

Скину кужіль на полицю, сама піду на вулицю, (двічі)
Нехай кужіль миші трублять, мене хлопці полюблять, (двічі)

Не піду я за Івана, піду заміж за Степана, (двічі)
Я ж думала, коли чуба нема,
Я ж думала кучерявий, коли чуба нема.

Трошки, трошки, трошки, трошки та й не кучері, (двічі)
А вже мені, шолудиві, надокучили. (двічі)

Шолудиві та паршиві та малого росту, (двічі)
Куди йде - воші б'є, чухає коросту. (двічі)

Люлі, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
На бабини дулі,
І дулі поїли,
Знялись полетіли,
Сіли на воротіх,
В червоних чоботіх,
А ворітка хить-хить,
А дитина спить, спить,
А-а, а!

А вже петрівочки дві неділечки,
Напивайтесь, хлопці, горіло(чки).

А вже петрівочка та мина, мина,
Напивайтесь, хлопці, вина, ви(на).

Люлі, люлі, люлечки,
Шовковенькі вервечки,
Мальовані бильця,
Підем до Кирильця,
Шо Кирилець робить?
Черевички кроїть,
Писаночки пише,
Дитину колише,
А-а, а!

Ходить сон коло віконця,
А дрімота коло плоту,
Сон дрімоти питає:
А де будим ночувать?
Там, де хата тепленька,
Дитина маленька,
Туди підем ночувать,
Дитину колихать,
А-а, а-а, а!

Коту, коту, коту,
Не лізь на колоду,
Бо розб’єш голову,
Буде вона боліти,
Нічим буде заверті(ти),
Була одна хустина,
Та й ту вкрала дівчина,
На куколки порвала,
Діткам пороздавала,
Е-е, е-е, е!

Із-за гори то не грім гримить,

Із-за гори то не грім гримить,
То Ванюша конем біжить,
По каменнім мості
До Марусі в гост(і).

Коні наші та й поковані,

Коні наші та й поковані,
Вози наші помальовані,
Грайте, коні,з нами,
Ми йдемо з пана(ми).

Хоч з панами, не з панами,
З молодими бояра(ми).

Ой яр, яр,
Я за яром стояла,
Я з майором гуляла,
А майор молодой,
Під ним конь вороной,
Сідло кованоє,
Розмальованоє,
Чорнії сапожки,
Із підбориками,
З приговориками,
Із зубчиками,
Із вищиками,
Бодай нашому майору
Очі вискакали,
Бариня бравая!
Сибер-бубер,
Вапапубер,
Вапапубер,
Ва-па-па!