Головна
Як піду я до батенька

Як піду я до батенька

Назва	Як піду я до батенька
Жанр	Купальські
Дата запису	1 лист. 1989 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Геннадій Димшиць, Леонід Котохін, Віра Осадча
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Як піду я до батенька попрошуся,
Чи не пустить мене батько погулять?
Я сам, доню, не піду, і тебе не пущу,
Через село вода ллється,
А на морі хвиля в’ється,
А в долині роса впала,
Там дівчата б’ють Купала на Йван!

Купався Йван, довелося й нам,
Купався Мусій, довелося й усім,
Купала на Йван!

Купалочка, де твоя дочка,
Сидить у садочку, вишива сорочку,
Тонкою біллю на Святу неділю,
Купала на Йван!

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:20 100	Ходить кониченько понад гречкою	Купальські	с. Клюшниківка, Миргородський район	01:20	Ходить кониченько понад гречкою, За ним козаченько же з уздечко(ю). Ой, постой же, коню, я осідлаю, Поїду дівчину же одвіда(ю). Ой, чи вона жива та чи здорова, Молода дівчина чорнобро(ва)?
0:00 02:08 100	Як посію рожу та над водою	Купальські	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:08	Як посію рожу та над водою, Чи не піде дощик стороно(ю). Стороною дощик, та й стороною, Та на мою же рожу же червону(ю). Та й на мою рожу а червоную, Та й на мою же м’яту кучеряву(ю). Та й на мою м’яту кучерявую Та й на мою косу русяву(ю). Шо у мене коса та й до пояса, Шо в мене кіснички же по череви(чки).
0:00 02:48 100	Та вже ячмінь колос та викидає	Купальські	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:48	Та вже ячмінь колос викидає, Соловейка же голос покида(є). Та вже ячмінь колос та ой викинув, Соловейка голос вже поки(нув). А вже город Ромен та город Ромен, А вже козаченько же умер, ум(ер). Ходімте, подружки, та й дивитися, Чи буде дівчина же журити(ся). А вона ні плаче та й ні журиться, Вийшла за ворота же, в груди б’є(ться). Вийшла за ворота та й ручки ломить, Бо вже козаченько же не гово(рить).