Цифровий архів фольклору

Злетів соколонько та й сів на віконце,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Та й сів на віконці на новій світлоньці,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Що ж та світлонька та й не метеная,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Дівка Ганночка та й не чесаная,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

І не чесаная і не плетеная,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Десь узявся молодий Івашко,
Щедрий вечір, щедрий вечір,
…

(Гомін,) гомін, гомін по діброві, туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває, мати сина проганя(є).

"Іди, сину, іди пріч від мене, нехай тебе турок візьме!",
"Мене, мамо, мене турок знає, медом,вином напува(є)".

"Іди, сину, іди пріч від мене, нехай тебе орда візьме!",
"Мене, мамо, мене орда знає, жить до себе приглаша(є)".

З`їхав Василько на гірку,
В його віночок з барвінку,
В його коничок під порошою,
Сам молодчик красото(ю).

Та його тещенька стрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його батенько встрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його Марійка встрічає,
Він кониченька торкає,
Стой, коню, стой, стой підо мною,
Це й перед дружино(ю).

Вже й Галина та й на відході,

Вже й Галина та й на відході,
Посадила оріх у горо(ді).

Рости, рости, мій орішечку,

Рости, рости, мій орішечку,
Самій неньці на утіше(чку).

Рости, рости, та й укоренися,

Рости, рости, та й укоренися,
А ти, ненько, не плач, не жури(ся).

Шо й у світі являється,
Нова новина.

Нова новина,
Спородила ж Діва Марія,
Божого сина.

Божого сина,
Вона його ж спородила,
Сіла ж, сповила.

Сіла, сповила,
Спустилася ж свіча з неба,
Його согріла.

Його согріла,
Як зачула ж Діва Марія,
Та й ім'я його.

Я дівчинка маненька,
В мене спідничка рябенька,
Чобітки коркові,
Будьте з празничком здорові!