Головна
Гомін, гомін по діброві

Гомін, гомін по діброві

Назва	Гомін, гомін по діброві
Жанр	Історична
Мотив	Прокльон
Дата запису	1 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Устивиця, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Колодна Анастасія Ігнатівна (1907), Бакало Г. А. (1925), Бужин Г. І. (1931), Горбань М. С. (1930), Заєць Г. Ф. (1932), Лизько О. К. (1923), Лутай (лугай?) Г. А. (1922), Омельяненко Є. Г. (1929), Перетятько Г. Д. (невід.), Сумцова М. Г. (невід.)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

(Гомін,) гомін, гомін по діброві, туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває, мати сина проганя(є).

"Іди, сину, іди пріч від мене, нехай тебе турок візьме!",
"Мене, мамо, мене турок знає, медом,вином напува(є)".

"Іди, сину, іди пріч від мене, нехай тебе орда візьме!",
"Мене, мамо, мене орда знає, жить до себе приглаша(є)".

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:54 100	Зайди, зайди, місяченьку	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Кунцеве, Новосанжарський район	02:54	–Зайди, зайди, місяченьку, зайди за комору, А я собі з милесеньким трошки поговорю. –Іди, милий, додомоньку, а я зостаюсь, Хіба піду на весілля збоку подивлюсь. Ой як гляну ж я на тебе, а ти на мене, Покотяться та дрібні сльози у тебе й у мене. Як прийду жиея додому, ляжу та й умру, А ти мені та мій миленький ізроби ж труну. Як спускали її в яму, здвигнулась земля, Стоїть милий та й над труною, чорний як земля. Іде милий дорогою, спотикається, Стоїть батько та й на порозі, усміхається. –Бодай же ти, старий батьку, віку не дожив, Як ти мене та з сиротою навік розлучив.
0:00 07:19 100	Прощай город, а ще й наша деревня	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	07:19	Прощай город, а ше й наша деревня, Ой, а й з крутими горами. (двічі) Ой з крутими горами. Пропала я же, ой дівка молодая Ой, а й з чорними бровами. (двічі) Ой з чорними бровами. Брови же чорні, а й а глазоньки карі, Ой, а й пропала я з вами. (двічі) Ой пропала я з вами. Ой чого я ой із вами пропала, Ой, а й шо худая слава. (двічі) Ой шо худая слава, Ой хорош вой да парень нежонатий, Ой сукин син проклятий. Ой сукин син проклятий. Побив дівку, та ой да й побив красну Ой, а й дурак понапрасну. (двічі) Ой дурак понапрасну. Стидно дівці, та вой да стидно красній Ой, а й за ворота вийти. (двічі) Ой за ворота вийти. Як вийду я же та вой да за ворота, Ой, а й луги та болота. (двічі) Ой луги та болота. Як вийду я же та вой да за новії Ой, а й сади зеленії. (двічі) (Саді зеленії, А в тім саду вой да зеленому Ой комиш-травка в'ється. Ой комиш-травка в'ється, А із мене же, ой дівки молодої, Ой сукин син сміється. Ой сукин син сміється, Смійся, смійся, а вой да сукин сину, Ой за сміх тобі буде. Ой за сміх тобі буде, Сім год трясця труситиме, Ой а смерті не буде.)
0:00 04:08 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:08	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).