Цифровий архів фольклору

Чуки-чуки коло лави,
Начукикала в халяви,
А халяви коротенькі,
Начукикала повненьки.

Дід ходив по гриби,
Баба по опеньки,
Дід свої погубив,
Бабині ціленьки.

Чумак водку п'є, в нього гроші є,
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай горілочку ж пити, бо проп'єш коня. (двічі)

Ой мати моя, ой не брошу я,
Ой я й не брошу же горілочку пити, бо солодкая. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай вдовицю любити, бо зведе з ума. (двічі)

Ой мамо моя, та й не брошу я,
Я не брошу вдовиці любити, бо красивая. (двічі)

Чумаче, чумаче, чого зажурився,
Чи воли пристали, чи з дорожки збився?

Воли не пристали, з дорожки не збився,
Того зажурився, без долі вродився.

Того зажурився, без долі вродився,
Як піду я в поле шукать собі долі.

Як піду я в поле шукать собі долі,
Не найшов я долі - найшов синє море.

Не найшов я долі - найшов синє море,
А в тім синім морі самі риболовці.

А в тім синім морі самі риболовці,
Ой, ви, риболовці, ви, вдалі молодці.

Ой, ви, риболовці, ви, вдалі молодці,
Ви закиньте сєті через бистрі рєки.

Ви закиньте сєті через бистрі рєки
Та й піймайте долю парню молодому.

Та й піймайте долю парню молодому,
Не піймали долю, а піймали щуку.

Не піймали долю, а піймали щуку,
Щука-риба грає, собі пару має.

Щука-риба грає, собі пару має,
Мені, молодому, парочки немає.

Мені, молодому, парочки немає,
Тільки мені пари, що очиці карі.

Шедрай вечер, добрай вечер,
Добрам людям на Святвечер!

Мати Мария ризы мыла, колотила,
Поколотёмши, повесила,
На калину, на малину,
На чёрнаю самародину,
Прилятело три анголя пресвятые,
Взяли ризы на крылушки, на пёрушки,
Понясли ризы под небеса,
Все ж небеса растворилися,
Все святые поклонилися.

Шедрай вечер, добрай вечер,
Добрам людям на Святвечер!

Да шёлкова ниточка ох, стежки вьёть,
Марьюшка батюшке челом бьёть.

Марьюшка батюшке челом бьёт,
Прости, благослови, батюшка.

Прости, благослови, батюшка,
Спасибо тебе, родимой.

Спасибо табе, родимой,
Шо я у тебе сидела.

Шо я у тебе сидела,
Гладкаю голову гладила.

Гладкаю голову гладила,
Русаю косушку заплётавала.

Русаю косушку заплётавала,
Алаю лентушку увязавала.

Алаю лентушку увязавала,
Часто на улицу ухажовала.

Шла Наташа не берегом - лугом,
Шла Наташа не берегом - лугом,
Зустрілася з несудженим дру(гом).

Здоров, здоров, несуджений друже,
Здоров, здоров, несуджений друже,
Ми з тобою любилися ду(же).

Любилися й,а й не побралися,
Любилися та й не побралися,
Поговору, слави набрали(ся).

Любилися, як голубів пара,
Любилися, як голубів пара,
Розійшлися, як чорная хма(ра).

Шо в дядька, в дядька,
Під окном ямка,
Дядько нап'ється,
Й у ямку котиться.

Шо в дядька, дядька,
Дядина гладка,
Не хоче вставать,
Ковбаси давать,
А дядько встає,
Ковбаси дає.

Шо в нашого Омелечка
Невелика сімеєчка,
Тіки він та вона,
Та старий та стара,
Та Панас тай у раз,
Та той хлопець, шо у нас,
Та дві дівки косатих,
Та й два парубки усатих,
…………………………
Та дві Христі в намисті,
(Та) дві Усті в капусті
І дві ляльки в колисці!

Шо в полі бєрьоза, кудрява стояла
Дай ой там дівчинонька пшеничка жала.

Да вона жала, жала, кукіль вибирала,
Да коню вороному под ноги бросала.

Да бросай, дівчинонько, пшениченьку жати,
Да підем у комору постіль білу слати.

Да хоч я постелюся, да не пригорнуся,
Да бо я молоденька славоньки боюся.

Не бійсь, дівчинонько, не бійся нікого,
Да бо я молоденький не зраджу нікого.

Шо в поля, в поля сам Господь ходя,
Сам Господь ходя, Діва Марія,
Діва Марія їсти носила,
Їсти носила, Бога просила:
— Ой, Боже, Боже, дай нам житія,
Дай нам житія на Василія,
А Василія ходе по поля,
Ходе по поля, жито розсіва,
Сюди махньот, туди махньот,
За ним жито кустом ростьот,
Шо в полі стебло – то в домі добро!

Драстуйте! С празником! Будьте здорові!

Шо в руті-м’яті, в рублений хаті,
Ой, дай, Боже!
Шо в руті-м’яті, в рублений хаті,
Святий ве(чір)!

Дівка Марійка плаття качала,
Ой, дай, Боже!
Дівка Марійка плаття качала,
Святий ве(чір)!

А качаючи, наряджалася,
Ой, дай, Боже!
Й а качаючи, наряджалася,
Святий ве(чір)!

А нарядившись, до церковки йшла,
Ой, дай, Боже!
А нарядившись, до церковки йшла,
Святий ве(чір)!

В церковці стала, як зоря сяла,
Ой, дай, Боже!
В церковці стала, як зоря сяла,
Святий ве(чір).

(Паничі стояли, шапки зійняли,
Ой, дай, Боже!
Паничі стояли її питали,
Святий ве(чір)!

Чия ти дочка, як паняночка?
Ой, дай, Боже!
Чия ти дочка, як паняночка?
Святий ве(чір)!

Чи ти попівна, чи королівна?
Ой, дай, Боже!
Чи ти попівна, чи королівна?
Святий ве(чір)!

А й не попівна, не королівна,
Ой, дай, Боже!
А й не попівна, не королівна,
Святий ве(чір)!

Батькова дочка, як паняночка,
Ой, дай, Боже!
Батькова дочка, як паняночка,
Святий ве(чір)!

Добрий вечір!

Шо й у його домі та за його столом,
Щедрій вечер, ой, добрій вечір!

Та й за його столом сидить Петро з Богом,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Ой, дай, Петре, золотиї клю(чі),
Одімкнути рай і пекло,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Випустити всі праведні душі,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й однії душі та й не випускати,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Ой одна да душа согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Що у п’ятницю проспівала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в суботу не вмивалась,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в неділю рано поснідала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Отця, неньку налаяла,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Та не лаяла – тільки подумала,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й то вона согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Добрий ве(чір)!

Шо й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку канарейка щебетала.

А у другім садочку канарейка щебетала,
А у третім садочку мати з сином стояла.

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочок, а хто ж тобі найвірніше?

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?".

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная, нєт на бєлому свєту.

Вона мною ходила, вона свєтом нудила,
Як мене спорожала, собі смерті бажала.

Як мене спорожала, собі смерті бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала.

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала — дрібні сльози проливала".

«Ой іди, мій синочку, на чотири годочки,
А на п'ятім годочку повертайся додомочку.

А на п'ятім годочку повертайся додомочку,
Повертайся додомочку, ізмий мені голівочку».

Шо й у світі являється,
Нова новина.

Нова новина,
Спородила ж Діва Марія,
Божого сина.

Божого сина,
Вона його ж спородила,
Сіла ж, сповила.

Сіла, сповила,
Спустилася ж свіча з неба,
Його согріла.

Його согріла,
Як зачула ж Діва Марія,
Та й ім'я його.

Шо на горі млиночок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці млиночок. (двічі)

А в долині жидочок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці жидочок. (двічі)

А в жидочка дві дочки, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дві дочки. (двічі)

Одна пішла за дяка, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за дяка. (двічі)

Друга пішла за попа, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за попа. (двічі)

Шо за дяком дякувать, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дякувать. (двічі)

Шумить, гуде сосновонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удівонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удіво(нька).

Та вона плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях поглядає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях погляда(є).

Битим шляхим чумаки йдуть,
Битим шляхим чумаки йдуть, мого мужа коня ведуть,
Битим шляхом чумаки йдуть, мого мужа коня ве(дуть).

Та ведуть коня, ще й сідельце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє серце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє се(рце).

Шумлять верби в кінці греблі, шо я й насадила.
Нема мого миленького, шо я й полюбила. (двічі)

Не я його полюбила, полюбила мати,
Тільки ж мені і звеліла рушники давати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, білесеньким, руки обв'язала.