Раз козак у похід собирався

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай та й бережечки зносе же,
Та й молоденький ой да новобранчик полковничка про(се).

Ой полковника просе же,
Та й пусти, пусти, ой да полковничку, із полка й додо(му).

А й із полка додому же,
Та й розплакалась, ой да розридалася дівчина за мно(ю).

Ой дівчина за мною же,
Та й нехай плаче, ой нехай плаче, нехай вона ту(же).

Ой чи чула, дівчинонько, як я тебе кликав?

Як я тебе кликав,
Через твоє подвірʼячко сірим конем їхав. - двічі

Сірим конем їхав,
Ой хоч чула, хоч не чула, не обзивалася. - двічі

Не обзивалася,
Темна нічка-петрівочка, вийти боялася. - двічі

Вийти боялася,
Мати в сінях воду брала, та й догадалася. - двічі

Та й догадалася,
Знаю, знаю, дівчинонько, чого ти смієсся. - двічі

Чого ти смієшся,
Полюбила козаченька та й не признаєсся. - двічі