Ой у лузі калина стояла

Ой у лузі та ще й при березі черво.., червона калина,
Спородила молода дівчина харо.., харошого си(на).

Ой це ж вона його спородила в зеленій діброві,
Та й не дала йому молодому ні ща.., ні щастя, ні до(лі).

ー Було б тобі, моя рідна мати, цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя й долю да(ти). (двічі)

Ой усі зорі зайнялися, та й а місяць підбився,
Та й усі хлопці на вулиці, ой а мій, а мій опізни(вся).

Ой чого ж він опізнився та й що дома немає,
В чистім полі край Дунаю та й коня, коня напува(є).

А кінь ірже, води не п’є та й доріженьку чує,
Десь мій милий, чорнобривий та й з друго…, з другою ночу(є).

Ой ночуй, ночуй, розсукин син та й ближче пригортайся,
А й до мене молодої та й більше, більше не верта(йся). (двічі)