Закувала зозуленька в саду на помості

На загоні-гоні годувала коні,
Годуючи ж ой коня загубила. (двічі)

Годуючи коні, коня загубила,
Пішла шукати ж – ой сама заблудила. (двічі)

Ой думала дівка, що дуб зелененький,
А то стояв ой козак молоденький. (двічі)

ー Гайдарю, гайдарю, та й виведи з гаю,
Бо я стою ж, ой доріжки не знаю. (двічі)

ー Ой коли б ти, дівко, доріжки не знала,
То ти б мене ж ой гайдарем не звала. (двічі)

А ти б же сказала: «Козаче-соколе,
Вивідь мене ж ой з зеленого бору». (двічі)

Вивідь же ти мене з зеленого бору,
Та й доведи ж ой до самого двору. (двічі)

Ой ходила дівчинонька по лісочку,
Та й сколола ой білу ніжку на терночку. (двічі)

Болить, болить та біла ножка, болить больно,
Ходив козак ой до дівчини та й не довго. (двічі)

Ходив козак та до дівчини три годочки,
А дівчині ой показалося – три деньочки. (двічі)

Беруть, беруть миленького у солдати,
Та й забула ой дівчинонька розпитати. (двічі)

Ой забула та дівчинонька розпитати:
«Ой чи мені ой заміж іти чи гуляти?» (двічі)

«Гуляй, гуляй, ой дівчинонько, як гуляла,
Та й не кажи та всієй правди, що казала». (двічі)

Ой журавко, журавко,
Та ой журавко, журавко,
Чого кричиш щоранку?

ー Ой як мені не кричать,
Та ой як мені не кричать,
Ні з ким нічки ночувать.

Сама ляжу – боюся,
Та сама ляжу – боюся,
Піду, піду втоплюся.

ー Не топися, журавко,
Та не топися, молода,
Бо холодная вода.

Тоді будеш топиться,
Та тоді будеш топиться,
Як водиця степлиться.