Щедрик-ведрик

Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький,
Що на тобі, дубе, два голуби гуде.

А третя голубка сидить та воркоче,
Що козак дівчину покинути хоче.

«Хоч кидай – не кидай, плакать я не буду,
Піду в сад зелений, про тебе забуду».

Піду в сад-садочок та й вирву листочок,
Та й понакриваю милого слідочок.

Щоб роса не впала, пташки не стоптали,
Щоб мого милого другі не кохали.

Кохали, кохали та й причарували –
Несолену рибку вечерять давали.

«Вечеряй, вечеряй, та й не сумнівайся,
Як немає пари – зі мною кохайся».

«Єсть у мене пара та ще й дві дитини,
Розриваю серце на дві половини.

Розриває серце, розрива печінку,
Та все через діток, та все через жінку». (двічі)

Після Різдвяних Свят проходили… наступали Святі вечори – Святки. Діти ходили по домівках, поздоровляли господарів з Новим роком, бажали щастя, здоров’я, співали щедрівки, посівали, бажали щастя і здоров’я.

Сію-вію, посіваю,
З Новим роком поздравляю,
Одкривайте сундучки,
Доставайте п’ятачки,
А п’ятак не такий –
Дайте рубчик золотий.

Щедрик, щедрик, щедрівонька,
Прилетіла ластівонька,
Стала вона щебетати,
Господаря викликати,
Вийди, вийди, господарю,
Подивися, на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились,
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Як не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.

Здрастуйте! З празником!