Digital archive of folklore

У полі береза, у полі кудрява,
Мати свого сина в військо виряжала. (двічі)

“Іди, іди сину, іди, не барися,
Через три годочки додому вернися!” (двічі)

Минає годочок, минає і другий,
На третій годочок їде мій синочок. (двічі)

“Ой чи рада, мати, ой чи рада мною?
Ой чи рада мною, моєю жиною?” (двічі)

“Ой рада я, сину, рада я тобою,
Тільки я не рада, гей, твоєю жи ною!” (двічі)

Посадила сина за стіл у гурточок,
Молоду невістку, гей, в сінях у куточок. (двічі)

Наливає сину повен стакан рому,
Нелюбій невісткі, гей, отруйного яду,
Молодій невісткі, гей, отруйного яду.

А вони взялися та й перелилися,
Та й обоє разом, гей, на стіл похилились. (двічі)

Поховала сина в зеленом садочку,
Нелюбу невістку, гей, в глибоком ярочку. (двічі)

Посадила сину калину-малину,
Нелюбій невісткі, гей, колючу шипшину. (двічі)

Хто не їде садом – калину ламає,
Хто не їде яром, гей, шипшину минає. (двічі)

Ой горе тій чайці без рідного роду,
Що й навела чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Їхали чумаки, весело співали,
Стару чайку ізігнали, чаєнят забрали. (двічі)

А чаїчка вʼється, об дорогу бʼється,
К сирій землі припадає, чумаків благає. (двічі)

“Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі,
Верніть мені чаєняток, вони ще маленькі!” (двічі)

“Ой чаєчка наша, неправданька ваша,
Поварили чаєняток, добра була каша!” (двічі)

“Бодай ви, чумаки, щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток із гнізда забрали. (двічі)

Бодай ви, чумаки, на Дін не сходили,
Що ж ви моїх дрібних діток в каші поварили!” (двічі)