Головна
Та ой не ходи ой, розкудрявче

Та ой не ходи ой, розкудрявче

Назва	Та ой не ходи ой, розкудрявче
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання , Кохання
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Гончаренко Килина Михайлівна (1910), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та ой не ходи ой, розкудрявче,
Ой коло мого же саду же,
Та й не топчи же, а й, розкудрявче, же,
Ой саду-виногра(ду).

Ой не для того та й сад садила,
Ой кого ж я любила же,
Ой задля того же ой поливала,
Ой кого цілува(ла).

Ой цілувала та й милувала,
Ой хорошого же парня,
Та й хорош парень та й розкудрявче же,
А в його кудрі в'ю(ться).

Ой він киває, та він моргає,
Ой дівку викликає же:
«Ой вийди, дівко, же, ой вийди же, красна,
Ой на нове криле(чко).

Ой вийди, дівко, та й вийди, красна
Ой на нове крилечко же,
Та й промов, дівко же, ой промов, красна,
Ой хоть одно слове(чко)».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:59 100	Та стелись, стелись та й барвіночок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:59	Та й стелись, стелись, та й барвіночок, Не кореном - листом. Не кореном – листом. Та викликає же ой парень дівку Й не голосом - свистом. Не голосом – свистом, "Та чи ти чула, ой дівчинонько, Як я тебе кликав? Як я тебе кликав Та через твоє ой подвір'ячко Сивим конем їхав?" Сивим конем їхав. "Та хоть я чула, ой хоть не чула, Й не обзивалася, Не обзивалася. Та темна нічка, ой дробен дощик, Не сподівалася". Не сподівалася. "Та бодай же ти, ой дівчинонько, Зозулі не чула, Зозулі не чула. Та як ти мого та голосочка За сном не почула!".
0:00 02:58 100	Та стелись, стелись, ой барвіночок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:58	Та й стелись, стелись, та й барвіночок, Не кореном - листом. Не кореном – листом. Та викликає же ой парень дівку Й не голосом - свистом. Не голосом – свистом, "Та чи ти чула, ой дівчинонько, Як я тебе кликав? Як я тебе кликав Та через твоє ой подвір'ячко Сивим конем їхав?" Сивим конем їхав. "Та хоть я чула, ой хоть не чула, Й не обзивалася, Не обзивалася. Та темна нічка, ой дробен дощик, Не сподівалася". Не сподівалася. "Та бодай же ти, ой дівчинонько, Зозулі не чула, Зозулі не чула. Та як ти мого та голосочка За сном не почула!".
0:00 05:07 100	Як піду я прохожуся	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:07	Як піду я прохожуся по зельоному саду, Ой та й по зельоному садочку, Де мій милий проживав. Десь мій милий прожива, ої, Та й стукну, грюкну же та й під окошко, Вийди, милий, й та й на совєт. Вийди, милий, ж на совєт, ої, Та й шо мой милой та й не виходить, Нє совєту ж не дайот. Нє совєту не дайоть, ої, Та й ні совєту, та й ні отвєту, Ласкавого слова нєт. Ласкавого слова нєт, ої, Та й на гулянні та й компанні Парень дєвку цілував. Парень дєвку цілував, ої, Та й цілував він, ой, милував він, Поки її же з ума звів. Поки її з ума звів, ої, Та й ізвів з ума та й із розума Тай став її покидать. Та й став її покидать, ої, Та шо дівчині жалко стало, Стала плакать ше й ридать. Стала плакать ше й ридать, ої, Та й а шо парню жалко ж стало, Став дівчину же вговорять. Став дівчину вговорять, ої, Та й не плач, дівко, не плач, красна, Не плач, розочка моя. Не плач, розочка моя, ої, Та шо я призов та й одбуду, Возьму заміж за сєбя.