Та стелись, стелись та й барвіночок
Назва | Та стелись, стелись та й барвіночок |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Залицяння, сватання , Кохання |
Дата запису | 6 січ. 1990 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
Збирачi | Дмитро Лебединський, Геннадій Димшиць, Леонід Котохін, Віра Осадча |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Та й стелись, стелись, та й барвіночок,
Не кореном - листом.
Не кореном – листом.
Та викликає же ой парень дівку
Й не голосом - свистом.
Не голосом – свистом,
"Та чи ти чула, ой дівчинонько,
Як я тебе кликав?
Як я тебе кликав
Та через твоє ой подвір'ячко
Сивим конем їхав?"
Сивим конем їхав.
"Та хоть я чула, ой хоть не чула,
Й не обзивалася,
Не обзивалася.
Та темна нічка, ой дробен дощик,
Не сподівалася".
Не сподівалася.
"Та бодай же ти, ой дівчинонько,
Зозулі не чула,
Зозулі не чула.
Та як ти мого та голосочка
За сном не почула!".
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Та стелись, стелись, ой барвіночок | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:58 |
Та й стелись, стелись, та й барвіночок, Не кореном – листом. Не голосом – свистом, Як я тебе кликав Сивим конем їхав. Не обзивалася. Не сподівалася. Зозулі не чула. | |||
Та ой не ходи ой, розкудрявче | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:37 |
Та ой не ходи ой, розкудрявче, Ой не для того та й сад садила, Ой цілувала та й милувала, Ой він киває, та він моргає, Ой вийди, дівко, та й вийди, красна | |||
Ой як приїхав мій миленький з поля | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:40 |
Ой як приїхав мій миленький з поля же, Ой та й прив'язав коня до забора же, "Ой нещаслива нам, коню, дорога же, Ой коли б швидше вечора діждати й, Ой пошлю людей дівчину сватати же, Ой а сам стану під вікном слухати же, Ой а дівчина по світлоньці ходить, |