Жила вдова на край села

НазваЖила вдова на край села
ЖанрБалада
МотивВбивство, Життя вдови
Дата запису1 черв. 1991 р.
Місце записус. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціТовстокора Марія Михайлівна (1916)
ЗбирачiГалина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова
ТранскрипціяГалина Лук'янець
НотиЗавантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Жила вдова на край села,
Та було в вдови дев'ять синів,
А десята дочка Галюточка.

Сини зросли, в розбій пішли,
А Галя зросла, заміж вийшла,
Вийшла Галя за крамаря.

Вийшла Галя за крамаря,
Крамарь їде крамарювати,
Та бере Галю шинкувати.

Як набігли розбійники,
Крамаря вбили, а крамарчатко,
А крамарчатко розірвали,
А сестру Галю з собой взяли.

Уставайте, брати, що ж ми наробили?
Зятя вбили, а племінятко,
А племінятко розірвали,
А сестру Галю з собой взяли.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:13
100
Летів орел через сад зелений
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балада

с. Шелудьківка, Зміївський район02:13

Летів орел через сад зелений, а й став калину кльовать,

Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. (двічі)

Вона взяла його отруїла, та й стала його питать. (двічі)

Скажи, милий, скажи голуб сивий, Ой чого ж ти заболів? (двічі)

Сам не знаю, за що я стадаю, так прідьоцца помирать. (двічі)

0:00 02:05
100
Що й учора та й за неділенька була
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балада

с. Шелудьківка, Зміївський район02:05

Що учора та й за неділенька була,
Що дівчина же та й на вулиці не була.

Вона мабуть, та нездоровая була,
Вона, мабуть, мале дитя родила.

Вона, мабуть, та й мале дитя родила,
А зродивши та й в Дунай річку однесла.

Пливи, пливи, та й мале дитя діками,
А я піду та й погуляю з дівками.

Мабуть мені та й із дівками не гулять,
Мабуть мені та й мале дитя колихать.

0:00 02:24
100
Чумак водку п’є
Пісні з особистого та родинного життя
с. Шелудьківка, Зміївський район02:24

Чумак водку п'є, в нього гроші є,
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай горілочку ж пити, бо проп'єш коня. (двічі)

Ой мати моя, ой не брошу я,
Ой я й не брошу же горілочку пити, бо солодкая. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай вдовицю любити, бо зведе з ума. (двічі)

Ой мамо моя, та й не брошу я,
Я не брошу вдовиці любити, бо красивая. (двічі)