Цифровий архів фольклору

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комору.

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му).

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться).

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А він мені, розсукин син,
Правдоньки не каже.

Кругом млина й калина, кругом млина калина.

Ше й віттячко схилила, ше й віттячко схилила.

Туда поїхав Іванко, туда їхав Іванко.

Вирвав квітку із верби, вирвав квітку із верби.

Узяв дівку без ноги, та взяв дівку без ноги.

Вирвав квітку колючу, вирвав квітку колючу.

Та взяв дівку вонючу, та взяв дівку вонючу.

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(ру). У!

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му). У!

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться). У!

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Як буду вінча(ться).
Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А піп руки в’яже,
А він мені, розсукин син,
Правдоньки не ка(же).

Та перейди, місяцю, та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю, та й на нашу широ(ку). У!

А на найшій вулиці, та на нашій широкій,
Та все хлопці молодці, та все хлопці моло(дці). У!

Та нема найкращого, та нема найкращого,
Над Іванка нашого, над Іванка нашо(го). У!

Через тещин двір ходе, через тещін двір ходе.
Щоб і теща любила, щоб і теща хвали(ла). И!

А теща не злюбила, а теща не злюбила,
Та й ворота зачинила, та й ворота зачини(ла). У!

Вербице,
Та й пора тобі, вербице, вої да розви(ться)!

Розвиться!
Та й пора тобі, Іванку, вої да жени(ться)!

Жениться!
Да ше міні жениться вої да не по(ра)!

Не пора!
Да ше ж моя дівчина вої да моло(да)!

Молода!
Да ше вона рушничків вої не напря(ла)!

Не напряла!
Да ше вона рушничків вої не наши(ла)!

Не нашила!
Да ше ж вона на вулицю во ї не ходи(ла)!

Та сидів голуб на дубочку, а голубка на калині,
Де мій милой на Вкраїні, де ж мій милой на Вкраїні?

Та на сірому коню грає, на сонечко поглядає,
Чи звисока сонце сходе, чи низесенько заходе?

Та питалася дєвка же парня, молодого козаченька,
Ой де ми будем ночувати, ой де же будем ночувати?

А у полі скирда сіна, ото наша постіль біла,
Молодая дівчинонька, молодая дівчинонька.

Та питалася дєвка парня, молодого козаченька,
Ой чим ми будем накриваться, ой чим ми будем накриваться?

Та й нема гірш нікому, та як тій... як тій сироти(ні).(двічі)

Та й ніхто не пригорне при лихій... при лихій годи(ні). (двічі)

Та й не пригорне батько, та не при... не пригорне ма(ти). (двічі)

Та тіки та й пригорне та шо ду... шо думає взя(ти). (двічі)

Та й налетіли гуси та з дале... з далекого кра(ю). (двічі)

Та й зболотили воду та й на ти... на тихім Дуна(ї). (двічі)

Та й бодай же ви, гуси та з пір'ячком пропа(ли).(двічі)

ВІтер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Світ кружиться,
Ой да й на плечах орьол садітся. (двічі)

Ой ти, орьол сизокрилий,
Ой да й скажи правдоньку, де мой милой? (двічі)

А мой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі. (двічі)

Жила вдова на край села,
Та було в вдови дев'ять синів,
А десята дочка Галюточка.

Сини зросли, в розбій пішли,
А Галя зросла, заміж вийшла,
Вийшла Галя за крамаря.

Вийшла Галя за крамаря,
Крамарь їде крамарювати,
Та бере Галю шинкувати.

Як набігли розбійники,
Крамаря вбили, а крамарчатко,
А крамарчатко розірвали,
А сестру Галю з собой взяли.

Уставайте, брати, що ж ми наробили?
Зятя вбили, а племінятко,
А племінятко розірвали,
А сестру Галю з собой взяли.

Ой не ходи, та розкудрявче, по моєму саду,
Та й не топчи, розкудрявче, в саду й винограду. (двічі)

Та в саду винограду же,
Не для тебе сад садила, кого же я любила,
Не для тебе поливала, кого же целувала.

Та кого целувала же,
Целувала, милувала холостого же парня (двічі)

Та й холостого парня же,
Холостой парень гуляє, кудрі же розвиває. (двічі)

Кудрі розвиває же,
Кудрі русі, брові чорні, глаза розвесьолі. (двічі)

Глаза розвесьолі же,
Він киває, він моргає, дєвку визиває.

Дєвку визиває же,
Вийди, дєвка, вийди красна, на нове крилечко.

На нове крилечко же,
Промов дєвко, промов красна, хоч одно словечко.

Чумак водку п'є, в нього гроші є,
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай горілочку ж пити, бо проп'єш коня. (двічі)

Ой мати моя, ой не брошу я,
Ой я й не брошу же горілочку пити, бо солодкая. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай вдовицю любити, бо зведе з ума. (двічі)

Ой мамо моя, та й не брошу я,
Я не брошу вдовиці любити, бо красивая. (двічі)

Як приїхав мій милой з похода,
Та й прив'язав коня й до колони.

Та й прив'язав коня до колони,
Сам заплакав край коника своєго.

Сам заплакав край коника своєго,
Рознещасна голівонька моя.

Рознещасна голівонька моя,
Засватана дівчинонька моя.

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу же наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
З-під тії трави галочка же виліта(є).

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я).

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною же сльозою.

(Витирається вишитой хустиною,
Вихваляється вірною дружиною.)

Летів орел через сад зелений, а й став калину кльовать,

Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. (двічі)

Вона взяла його отруїла, та й стала його питать. (двічі)

Скажи, милий, скажи голуб сивий, Ой чого ж ти заболів? (двічі)

Сам не знаю, за що я стадаю, так прідьоцца помирать. (двічі)

Всі садочки зеленіють, одна же суха слива. (двічі)

Всі дівчата заміж ідуть, а я й не щаслива. (двічі)

Як зірву я з рожі квітку, та й пущу на воду. (двічі)

Пливи, пливи, з рожі квітка та й до мого роду. (двічі)

Пливла, пливла з рожі квітка та й на поріг стала. (двічі)

Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі)

Плачте, очі, плачте, карі, така ваша доля. (двічі)

Полюбила миленького, при місяці стоя.(двічі)

З Рожеством Христовим! Ангел пралітєл!
Он лєтєл по нєбу, людям пєсню пєл:
"Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!
Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!

Я лєчу од Бога, вєсточку приньос:
У Бога в вєртєпє радився Христос!
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.

Пастухі вслихалі - преждє всєх прийшли,
У Бога в вєртєпі младєнца найшли -
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.

Волхви увідалі ясную звізду,
Прийшли поклониться Богу і Царю.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.

А Ірод мятєжний за Христа узнав,
Он ізбіть младєнцов воїнов послав:
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил.
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил".

А в Ярусалимі рано задзвонили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

Рано задзвонили, людей побудили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

А Божая мати Сина спородила,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

Перва половина - червона калина,
Друга же половина - молода дівчина. (двічі)

А в тії дівчини вишиття широке,
Почекай, дівчино, мене ці два роки. (двічі)

Ой рада, козаче, два роки чекати,
Так хоче матуся за нелюба дати. (двічі)

А в неділю вранці ше сонце не сходе,
Козак молоденький по казармі ходе. (двічі)

По казармі ходе, в рукаш шаблю носе,
Свого командира хорошенько просе. (двічі)

Командире, брате, відпусти додому,
Залишив дівчину, не доручив нікому. (двічі)

Пустю додому та й ще не самого,
Дам я на дорогу коня вороного. (двічі)

Козаченько їде, ворота минає,
А дівчина плаче, слізоньки втирає. (двічі)

Ой куда ж ти їдеш, ворота минаєш?
Я ж твоя кохана, хіба ж ти не знаєш? (двічі)

Що учора та й за неділенька була,
Що дівчина же та й на вулиці не була.

Вона мабуть, та нездоровая була,
Вона, мабуть, мале дитя родила.

Вона, мабуть, та й мале дитя родила,
А зродивши та й в Дунай річку однесла.

Пливи, пливи, та й мале дитя діками,
А я піду та й погуляю з дівками.

Мабуть мені та й із дівками не гулять,
Мабуть мені та й мале дитя колихать.

Ми думали, що ви їхали,
А ви пішком ішли,
Молодого в мішку несли,
А свашку в торбині,
Щоб не з’їли свині,

Світилку в холоші,
Щоб не з’їли воші.