Ой гук, мати, гук
Назва | Ой гук, мати, гук |
---|---|
Жанр | Козацька |
Мотив | Військові походи, бої, Служба у війську, Дорога, мандрівка |
Дата запису | 1 вер. 1990 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой щасливая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)
Куди вони йдуть, там гори гудуть,
Ой під білою та березою отамана ждуть. (двічі)
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Зеленая ой дібрівонька | Козацька | с. Клюшниківка, Миргородський район | 04:13 |
Зеленая ой дібрівонька, (двічі) У три ряди ой посажена, На дорожкє ой явір стоїть, Под явором та й козак лежить, (двічі) А лівою ой воду бере, На серденько ой поливає, (двічі) «Серце моє ой скорблящеє, (двічі) Надумало ой помирати (двічі) Якби в мене ой батьки були, (двічі) Якби в мене ой сестри були, (двічі) Якби в мене ой брати були, (двічі) | |||
На возмор’ї ми стояли | Солдатська | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:31 |
На возмор'ї ми стояли, на германськом бережку да А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна да Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов да А з-под етого тумана враг-германець подойшов да Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом да Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик да Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом да | |||
Годі тобі, та й зозуленько | Козацька | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 01:45 |
Годі тобі, та й зозуленько по саду літати, Чи не будеш та й дівчинонько за мною журиться, ("Ой не буду, та й козаченько, їй-Богу, не буду, Як виїхав та й козаченько за нові ворота, (Як виїхав та й козаченько за жовтії піски, "Ой вернися, та й козаченько, матуся вмирає!", "Ой вернися, та й козаченько, дівчина вмирає!" |