Цифровий архів фольклору

Ненько моя, та й не гай мене,

Ненько моя, та й не гай мене,
Ненько моя, виряжай ме(не).

Тепер нічка та темненькая,

Тепер нічка та темненькая,
Дороженька далеченька(я).

Будем їхать та й заблудимо,

Ми поїдем та й заблудимо,
І Валюшу та й загуби(мо).

Забєлєлі снєжки, забєлєли бєли,
Та й по крутой горє.

Та й по крутой горє,
Заболєло тєло козацкоє ж бєло
Та й в чужой сторонє.

Та й в чужой сторонє,
Товаришу-брате, вірний товаришу,
Ой скоро я й умру.

Та й скоро я й помру,
Зроби мені, брате, вірний товаришу,
Ой з клен-дерева труну.

Та й з клен-дерева й труну,
Ой де ж тобі, брате, вірний товаришу,
А й з клен-дерева й узять?

Чорноморець, мамінько, ой чорноморець,
Вивів мене ой, босую, ой на морозець,
Вивів мене ой, босую, та й на морозець.

Вивів мене, босую, ой, та й питає:
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?

Немає морозу, ой, сама роса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса.

Простояла ніченьку ой, та й байдуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже.

Та не стой, вербо, та й над водою,
Бо гірка вода під тобо(ю).

Та стань, вербице, та й на йулиці,
Де челядонька збирає(ться).

Де челядонька та й збирається,
Червоним маком квітчає(ться).

Червоним маком ще й калиною,
Ще червоною калино(ю).

Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви міні,
А за тії чоботи, що зять дав,
І за ції чоботи дочку взяв.

Тобі, дружко, не дружкувати,

Тобі, дружко, не дружкувати,
Тобі свиней пасти,
З довгою ломакою,
З чорною собако(ю).

Ой тихий Дунай, та тихий Дунай а й бережечки зносить,
Та молоденький та й козаченько командіра просить. (двічі).

Ой командіру, а рідний брате, а й одпусти додому
Та й скучила, та й змарніла дівчина за мною.

А в полі, в полі сам Господь ходив,
А за ним, за ним Дєва Марія,
Їсти носила, Бога просила:
Народи, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю!
Та з празником, будьте здорові!

(Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі))
............
Ой да свєт галовонька кружитца.

Свєт галовонька кружитця,
Ой да й на плєчах арьол садітца. (двічі)

Скажи, орьол сизокрилой,
Ой да й скажи правдоньку, де мій милой? (двічі)

А твой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі. (двічі)

Дружко коровай крає,

Дружко коровай крає,
Семеро діток має,
Та всі з кошелями,
Весь коровай забра(ли).

Із Київа швачка,

Із Київа швачка,
Вінок пришивала,
Вінок пришивала,
Голку полама(ла).