Цифровий архів фольклору

...світлонька, де сидить сирітонька.

Сиротина ж сидить, та плаче, ридає,
Шо порядку нема(є).

Посилай, дівчинко, гей солов'ятко з гаю
До батенька, до ра(ю).

Та ше соловейко гей, та й не долітає,
А батенька нема(є).

Та ой рад би я встати до свого дитяти,
Так сирая ж земля.

Сирая ж земля на груди ж лягла,
Головку засипа(ла).

Посилай солов'ятко до раю
По свою родину.

Іше соловейко не долітає,
А родини немає.

Ой, ради б ми вернутися, до свого дитяти
Порядочок установити.

Так сира земля в стіни залягла,
І головку засипала.

Та даєш мене, ненько моя, молодую же,
Даруй мені же зозуленьку луговую.

Луговую же,
І нашо же тобі же, дитя моє, луговая?

Луговая же,
Єсть у тебе же та й свекруха молодая.

Молодая же,
Вона ж сама же рано встане, тебе і збуде.

Тебе збуде же,
Сама же піде й до сусіди та й обсуде.

Та й обсуде,
Сусідоньки-голубоньки, недоля моя,
Сонливую, дрімливую невістку взяла.

Сусідоньки-голубоньки, не правда її,
Мела хату, мела сіни на ясній зорі,
І заплела русу косу зовиці й собі.

Люлі-люлі, котусю,
Займи ж мою телусю
На попови толоки -
Там травички по боки.
І трава, і вода,
І дівчина молода,
І цибульки грядка
І дівчинка Гапка.
Люлі, люлі!

Ой де ж наша весільная мати?
Ой де ж наша весільная мати?
Треба її пам'ятної дати.

Треба її пам'ятної дати,
Треба її пам'ятної дати,
Щоб уміла гостей шанува(ти).

Щоб уміла гостей шанувати,
Щоб уміла гостей шанувати,
Щоб уміла по чарочки да(ти).

Обіщалась по повнесенькій,
Обіщала по повнесенькій,
Хоч би дала по малесе(нькій).

Хоть маленьку черепошечку,
Хоть маленьку черепошечку,
Промочити нашу душе(чку).

Давай, мамо, наливай!

Ой чи то ж той Омелько, (двічі)
Ой чи то ж той Омелько, що жне жито помаленьку. (двічі)

Він нажав пів снопа (двічі)
Він нажав пів снопа та й говорить, що копа. (двічі)

Він нажав один сніп (двічі)
Він нажав один сніп та й говорить десять кіп. (двічі)

А він жита не жав, (двічі)
А він жита не жав, в борозенці лежав. (двічі)

Борозенька вузенька, (двічі)
Борозенька вузенька, ми не вляжемося. (двічі)

Тепер нічка невеличка,(двічі)
Тепер нічка невеличка, не награємося. (двічі)

Ось і дядина іде, (двічі)
Ось і дядина іде і гов'ядину несе. (двічі)

Чи гов'ядину їсти, (двічі)
Чи гов'ядину їсти, чи на дядину влізти?

Він гов'ядину ізжер, (двічі)
Він гов'ядину ізжер, сім раз дядині упер. (двічі)

Коляд-коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака!

А п'ятак не важний,
Дайте руб бумажний!

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувати,
Та й за уха витягати,
Витяг, витяг за уші,
Посадив же на суші,
Сиди, кицю, весело,
Як поїду на село,
Рибки ловити,
І кицю кормити.

Як Введення нарождення,
Божого сина,
Божого сина.

Породила Діва Марія,
Божого сина,
Божого сина.

Й у вертепі спородила,
В яслах сповила,
В яслах сповила.

А сповивши, Божого сина,
Анголам дала,
Анголам дала.

Прилетіло три анголи,
З небес летячи,
З небес летячи.

Проспівали і сказали:
— Не бійся, Діво,
— Не бійся, Діво.

— Не бійсь, Діво, не бійсь, Марійо,
Це ангельський глас,
Це ангельський глас.

Приймай дитя нарождення,
На руки при нас,
На руки при нас.

(Шо в нашого хазяїна,
Стояло древо,
Стояло древо.

На тім древі на зеленім,
Золоті віти,
Золоті віти.

На ті віти, на золоті,
Дивувалися діти,
Дивувалися діти.

Не так діти, як пани та царі).

Мир миром,

Мир миром,
Мир миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі,
Бояри прекрасні,
Помирі(мось)!

Ой давно, давно в матінки була,
Й уже ж та доріжка терном і заросла.

Ой не так терном, як шипшиною,
Де ми походили із матінокю.