Головна
Туман поле ой туман покриває

Туман поле ой туман покриває

Назва	Туман поле ой туман покриває
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Сільськогосподарська робота, Ревнощі
Дата запису	1 лист. 1992 р.
Місце запису	с. Нова Чернещина, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Кудри Анастасія Іванівна (1915), Пономаренко Галина Гордіївна (1914), Скубрій Марія Іванівна (1909)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Галина Лук'янець
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Туман поле, ой туман поле покриває,
Ой мати ж дочку, ой про жизню пита(є).

Спитай мати, ой спитай мати, ой сірого вутяти,
Ой сіре ж вуття, ой на морі ж ночу(є).

Сіре ж вуття, ой сіре вуття, ой на морі ж ночує,
А воно ж моє ой все горенько чу(є).

Перве ж горе, ой перве горе, ой свекруха лихая,
А друге горе, ой дитина ж мала(я).

Друге ж горе, ой дитина аж малая,
А третє горе, ой мой милой ревни(вий).

Сам поїхав, ой сам поїхав, ой у поле орати,
А мене узяв ой волів поганя(ти).

Ой гей воли, ой, ой гей круторогі,
Та ой пропало ж, ой личко й чорні бро(ви).

Ой гей воли, ой гей всі половії,
Та ой пропали ж ой літа і молоді(ї).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:50 100	Ой ні хмариться, ні годиниться	Пісні з особистого та родинного життя	с. Нова Чернещина, Сахновщинський район	01:50	(Ой ні хмариться), ой ні годиниться, Рубай дерево, куда хилиться. Рубай дерево, куда хилиться, Й оддай дочку, куда прийдеться. Куда прийдеться же, ні за старого, Ні за старого, ні за малого. (За козаченька, розудалого, За старим жити – тєло сушити. За молодчиком – всьо горювати.)
0:00 05:04 100	Усі гори зеленіють	Пісні з особистого та родинного життя	с. Камʼянка, Дворічанський район	05:04	Усі гори зеленіють, (двічі) Де багаті жито сіють. Одна гора тільки чорна, (двічі) Де сіяла бідна вдова. Де сіяла, волочила, (двічі) Слізоньками примочила. Чорна хмара насувала, (двічі) Сестра з братом розмовляла. Ой, братіку, сокілоньку, (двічі) Возьми ж мене на зімоньку. Ой, сестриця-перепілко, (двічі) В тебе діток аж четвірко! Ой, братіку, не лякайся, (двічі) Моїх не діток не цурайся! Буду брати, догожати, (двічі) Діток з хати виряжати.
0:00 03:11 100	Летіла зозуля через мою хату	Пісні з особистого та родинного життя	с. Коржі, Роменський район	03:11	Летіла зозуля через мою хату, Сіла на калині та й стала кувати. (двічі) “Ой ти, зозулино, чого рано куєш? Чи ти, зозулино, горе моє чуєш?” (двічі) “Як би не чувала, то я б не кувала, Тобі б, молоденькій, правди б не казала.” (двічі) Як піду в садочок, зорву я листочок, Та й понакриваю милого слідочок. (двічі) Щоб роса не впала, пташки не блудили, Щоб мого милого дівки не любили. (двічі) Одна полюбила та й причарувала, Несолону рибку вечерять давала. (двічі) “Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся, А як нежонатий – зо мной оставайся.” (двічі) “Єсть у мене жінка, єсть у мене діти, Раде б моє серце до їх полетіти.” (двічі) “Тобі, мій миленький, до їх не літати, Тобі, мій миленький, зо мной привикати.” (двічі)