Цифровий архів фольклору

Ой, гула, гула кам’яна гора,
Ой, дай, Боже!
Ой, гула, гула кам’яна гора,
Святий ве(чір)!

Ой, не вродила шовкова трава,
Ой, дай, Боже!
Та й не вродила шовкова трава,
Святий ве(чір)!

Тільки вродило зелене вино,
Ой, дай, Боже!
Тільки вродило зелене вино,
Святий ве(чір)!

(Дівка Галочка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Вино стерегла, кріпко заснула,
Святий ве(чір)!

Поналетіли райськії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й подзьобали зелене вино,
Святий ве(чір)!

Ой шуги луги, райськії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й не дьобайте зелене вино,
Святий ве(чір)!)

Нам цього вина багато треба,
Ой, дай, Боже!
Нам цього вина багато треба,
Святий ве(чір)!

(Синів женити, дочок д’давати,
Ой, дай, Боже!
Синів женити, дочок д’давати,
Святий ве(чір)!

Дочок д’давати, пити - гуляти,
Ой, дай, Боже!
Дочок д’давати, пити - гуляти,
Святий ве(чір)!)

Крута гора кам’янистая,

Крута гора кам'янистая,
Чужа сім'я норови(стая).

Та хату мете -та й перемітає,
Ложки миє - та й перемиває,
Діжу місе - та й перемісює,
В пічі топе - перето(плює).

А Марійка тупу-тупу,
А Івашку другий куплю,
Ой, ладом[и]-ладом,
А Івашку другий куплю.

А на нашій вулиці,
А на нашій широкій
Та все хлопці –молодці,
Та все хлопці – моло(дці).

Та нема ні кращого,
Та нема ні вдащого
Над Івашка нашого,
Над Іванка нашо(го).

Кроповоє колесо,
Кроповоє колесо.

Чи бачили колесо,
Чи бачили колесо?

Вище тини стояло,
Вище тини стояло.

Ой коза-коза, яка ти дурна,
Яка ти дурна та й нерозумна,
Вхватила серпок, побігла в лісок,
Нажала травиці з овсяной снопок,
Десь і взялись охотнички,
Хвалились, грозились козу й убити,
– А я тіх стрільців та й не боюся,
Тіки боюся одного діда,
В одного діда сіда борода,
Он мєня сколе, он мєня сколе,
З правого вушка потече юшка,
А коза впала – нежива стала,
– Устань, козо, пробудися,
Старшому, младшому поклонися,
А ти, хазяєчка, не скупися,
Дай кусок сала, щоб коза встала,
Дай мірочку жита, шоб була коза сита,
Дай мірочку гречки на варенички,
А зверху ковбаса.
І колядка вся!

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(рю) (двічі).

Світи мені, молодо(му),
Як я йду додо(му) (двічі).

От тоді я світитиму,
Як буду сповня(ться) (двічі).

От тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться) (двічі).

Ой, скочив козел й у гору, й у гору,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Піймали козла за ріжок, за ріжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Повезли козла на торжок, на торжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Люлю, люлю, люлю,
А котові – дулю,
А Ванькові калачі,
Шоб спав у день і вночі,
На гарячій пічі,
Шоб любили паничі.

Іздвигнулись стіни,
Як дружечки сіли,
А ще дужче здвигнуться,
Як горілочки нап’ю(ться)!

Іздвигнулись стіни,
Як бояри за стіл сіли,
А ще дужче здвигнуться,
Як горілочки нап’ю(ться)!

А бояри їли, їли,
Цілого вола з`їли,
А на столі ні рісочки,
А під столом ні кісто(чки).

Ой ви, вороги,
Не переходьте дороги,
Нехай перейде родина,
Шоб була дорога щасли(ва).

Ой казали превражії люди,
Що Галина не така буде,
Вона добра-добрісінька,
Як та рожа повнісі(нька).

Чи ти береза в печі не була
В печі не була та й не горіла?

Я в печі була, ясно горіла,
Свекруха лиха огонь залила.

Свекруха лиха огонь залила,
Шоб я, молода, не вечеряла.

Шоб я молода не вечеряла,
Не вечерявши спатоньки лягла.

Заснула я сон, як місяць зійшов,
Заснула другий, як милий прийшов.

А милий прийшов, в вікно стукає,
В вікно стукає, милу гукає.

Чи ти, мила, спиш, а чи так лежиш,
Що ж до мене ти та й не говориш?

(Я, милий, не сплю, думу думаю:
З ким я, молода, віку доживу.
Доживеш, мила, віку ти сама,
Бо у мене є Галочка друга,
Галочка друга, дитина мала.)

Коляд-коляд, колядин,
А я в батька один,
Та й той дурачок -
Дайте мені п'ятачок!

Драствуйте, з празником!

Ой, матінко, ой, матінко, та й голубонько,
Ізмий мені, ізмий мені та й головоньку.

Бо більш мати, бо більш мати та й не (митимеш)...

Ой у полі та й криниченька, ой,
Ой у полі та й криниченька,
Там холодна та й водиче(нька).

Ой там улан коня напуває, ой,
Ой там улан коня напуває,
Красна дівка воду підли(ває).

Красна дівка воду підливає, ой,
Красна дівка воду підливає,
Із уланом та й розмовля(є).

Ой, поїдьмо, дівчинонько, з нами, ой,
Ой, поїдьмо, дівчинонько, з нами,
З молодими ой да улана(ми).

Дурна була та й послухала, ой,
Дурна була та й послухала,
З уланами та й поїха(ла).

Проїхали вони чисте поле, ой,
Проїхали вони чисте поле,
Проїхали вони ще й дру(ге).

На третєє стали повертати, ой,
Ой, на третєє стали повертати,
Стала дівка улана пита(ти).

(Ой, де ж твої сади зеленії,
Ой, де ж твої дома кам’янії?
Годі, дівко, про сади питати,
Стели постіль та лягаймо спати.)

Понад яром, яром пшениченька ланом,
А попід горою комиші з тра(вою).

А попід горою комиші з травою,
Ой там козак ходе, в руках коня во(де).

Ой там козак ходе, в руках коня воде,
Комиш розгортає, водицю шу(кає).

Комиш розгортає, водицю шукає,
Водиця-світлиця, дівка красави(ця).