Чи ти береза в печі не була

Чи ти береза в печі не була
В печі не була та й не горіла?


Я в печі була, ясно горіла,
Свекруха лиха огонь залила.


Свекруха лиха огонь залила,
Шоб я, молода, не вечеряла.


Шоб я молода не вечеряла,
Не вечерявши спатоньки лягла.


Заснула я сон, як місяць зійшов,
Заснула другий, як милий прийшов.


А милий прийшов, в вікно стукає,
В вікно стукає, милу гукає.


Чи ти, мила, спиш, а чи так лежиш,
Що ж до мене ти та й не говориш?


(Я, милий, не сплю, думу думаю:
З ким я, молода, віку доживу.
Доживеш, мила, віку ти сама,
Бо у мене є Галочка друга,
Галочка друга, дитина мала.)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:53
100
Ой ковалю, коваленко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Терни, Лубенський район02:53

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не куєш рано-пораненько?

Чи й у тебе жиліза немає,
Чи й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене жилізо і сталі,
Єсть у мене дочка Катерина.

Єсть у мене дочка Катерина,
Вона ж мені слави наробила.

Вона ж мені слави наробила,
Опівночі дитя породила.

Із півночі сина породила,
До схід сонця в море й утопила.



0:00 02:26
100
Ой ковалю, коваль, коваленко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район02:26

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не встаєш рано-пораненько?

Чом не встаєш рано-пораненько,
Чом не куєш желізо тоненько?

Чи й у тебе сталі не хватає,
Чи у тебе дівчини немає?

Єсть у мене сталі удоволі,
Єсть у мене дівка й до любові.

Вона ж мені горя наробила,
Із вечора постіль постелила.

Із вечора постіль постелила,
Опівночі сина спородила.

Опівночі сина спородила,
До схід сонця в криниці втопила.

Ой дай, Боже, снігу та морозу,
Щоб криниця до дна вимерзала.

Щоб криниця до дна вимерзала,
Щоб дитина та й не виринала.

0:00 02:19
100
Прибув милий із Дону додому
Пісні з особистого та родинного життя
с. Багата Чернещина, Сахновщинський район02:19

Прибув милий із Дону додому,
Та й прив’язав коня до забору. (двічі)

«Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива!
Чия в тебе на руках дитина?» (двічі)

«Була ж в мене циганочка Дуня,
Вона в мене це дитя забула». (двічі)

(Прибув милий із поля додому,
Та й прив’язав коня до забору,

А сам пішов до милої двору.

«Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива!
Чия ж в тебе на руках дитина?»

«Була в мене циганочка Дуня,
Вона в мене це дитя забула».

«Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива!
Бо й не така циганська дитина.

Шо циганське чорне та погане,
А у тебе білесеньке гарне».

«Був у мене козак аж три ночі,
Та й покинув свої карі очі».

«Сідлай мила ж коня вороного,
Та й доганяй парня молодого».

«Ой не буду ж коника сідлати,
Та й не буду парня доганяти,
Сама буду дитя годувати!»)