Головна
Чи ти береза в печі не була

Чи ти береза в печі не була

Назва	Чи ти береза в печі не була
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Зрада, Нещаслива доля, Родинне життя
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Чи ти береза в печі не була
В печі не була та й не горіла?

Я в печі була, ясно горіла,
Свекруха лиха огонь залила.

Свекруха лиха огонь залила,
Шоб я, молода, не вечеряла.

Шоб я молода не вечеряла,
Не вечерявши спатоньки лягла.

Заснула я сон, як місяць зійшов,
Заснула другий, як милий прийшов.

А милий прийшов, в вікно стукає,
В вікно стукає, милу гукає.

Чи ти, мила, спиш, а чи так лежиш,
Що ж до мене ти та й не говориш?

(Я, милий, не сплю, думу думаю:
З ким я, молода, віку доживу.
Доживеш, мила, віку ти сама,
Бо у мене є Галочка друга,
Галочка друга, дитина мала.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:53 100	Ой ковалю, коваленко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Терни, Лубенський район	02:53	Ой ковалю, коваль, коваленко, Чом не куєш рано-пораненько? Чи й у тебе жиліза немає, Чи й у тебе сталі не хватає? Єсть у мене жилізо і сталі, Єсть у мене дочка Катерина. Єсть у мене дочка Катерина, Вона ж мені слави наробила. Вона ж мені слави наробила, Опівночі дитя породила. Із півночі сина породила, До схід сонця в море й утопила.
0:00 02:19 100	Прибув милий із Дону додому	Пісні з особистого та родинного життя	с. Багата Чернещина, Сахновщинський район	02:19	Прибув милий із Дону додому, Та й прив’язав коня до забору. (двічі) «Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива! Чия в тебе на руках дитина?» (двічі) «Була ж в мене циганочка Дуня, Вона в мене це дитя забула». (двічі) (Прибув милий із поля додому, Та й прив’язав коня до забору, А сам пішов до милої двору. «Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива! Чия ж в тебе на руках дитина?» «Була в мене циганочка Дуня, Вона в мене це дитя забула». «Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива! Бо й не така циганська дитина. Шо циганське чорне та погане, А у тебе білесеньке гарне». «Був у мене козак аж три ночі, Та й покинув свої карі очі». «Сідлай мила ж коня вороного, Та й доганяй парня молодого». «Ой не буду ж коника сідлати, Та й не буду парня доганяти, Сама буду дитя годувати!»)
0:00 02:40 100	Затоплю я в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Польова, Дергачівський район	02:40	Затоплю я нову хату сирими дровами, Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі) А мій мілій чорнобривій до другої ходе, Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі) Як приходе він додому, став ножі точити, Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі) «Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину, Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі) «Ой не буду я годити ні одну хвилину, Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі) А сусіди, добрі люди, дали неньці знати, «Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі) «Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила? Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі) «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі) Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує? Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)? Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?