Цифровий архів фольклору

Скакав горобець по вулиці,
Скликав дівчат на вулицю,
Купала на Йван(а)!

Як піду я до батенька попрошуся,
Чи не пустить мене батько погулять?
Я сам, доню, не піду, і тебе не пущу,
Через село вода ллється,
А на морі хвиля в’ється,
А в долині роса впала,
Там дівчата б’ють Купала на Йван!

Купався Йван, довелося й нам,
Купався Мусій, довелося й усім,
Купала на Йван!

Купалочка, де твоя дочка,
Сидить у садочку, вишива сорочку,
Тонкою біллю на Святу неділю,
Купала на Йван!

А в нашого Йванка ворота новії,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Ворота новії, стовпи золотії,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Стовпи золотії, весь двір на помості,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

А нашого Йванка та й треба женити,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Невісточку взяти, нею помишляти,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Ой, ну коту, котину,
Да куда їдеш по сіно?
Візьми нашу дитину,
Та й завези в долину,
Під червону калину,
А-а, а-а, а!

Щедрій вечір!
А в нашого пана древа стояла,
Добрий вечір!

Щедрій вечір!
А под тим же древом коник вороненький,
Добрий вечір!

Щедрій вечір!
А на тому коні козак молоденький,
Добрий вечір!

Татарин, братік, татарин,
Продав сестрицю задаром,
Продав сестрицю за так,
А чорні брови пішли так!

Циганка-ворожка сміялась наді мною,
За рученьку брала й качала й головой,
За рученьку брала й качала головой.

Нещасна, дівчино, на світі ростеш,
Кого вірно любиш, а заміж і не підеш,
Кого вірно любиш, а заміж і не підеш.

Не вір, дорогая, не вір нікому,
Повір, дорогая, мені одному,
Повір, дорогая, мені одному.

За далеким гаєм сонечко й сіда,
Ой там дівчинонька парня дожида,
Ой там дівчинонька парня дожида.

Бігла сучка яром,

Бігла сучка яром,
Обмотана валом,
Дружки думали її мати,
Та й стали її сса(ти).

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик витягати,
Та за вушка потягати,
Витяг за вуші,
Посадив на суші,
- Сиди, киця, весело,
Ми поїдем у село,
Та виорем нивку,
Та посієм материнку,
Материнка не вродила,
А вродив лопушок,
Зшиєм Саші кожушок,
Кожушок маленький,
А Саші тепленький.

Люлі, люлі, налетіли гулі,
Та й сіли на люлі,
Стали люлі колихать,
Стали Сашу забавлять.

Люлі, люлі, люльочки,
Шовкової вервечки,
Мальовані бильця,
Пішли до Кирильця.
Що Кирилець поробля?
Черевички починя.
Черевички рип-рип,
А дитинка спить-спить.

На калині, на малині,
Колихала ой Марусина свого сина. (двічі)

Колихала, промовляла,
Коло неї ой рута-мʼята присовʼяла. (двічі)

Присовʼяла ще й присохла,
Чи я в тебе, ой моя мамо, не доросла? (двічі)

Не доросла, переросла,
Єсть у полі ой кущ калини, прихилюся (двічі)

Прихилюся, притулюся,
Полюбила ой козаченька, признаюся. (двічі)

Ой на річці, на Ордані,
Матир Божа ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

А поправши, повішавши,
На калину, на малину,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

Прилетіли анголята,
Взяли ризи на крилята,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

Ой в дворі, в дворі, в новій коморі,
Ой, дай, Боже!
Ой в дворі, в дворі, в новій коморі,
Святий ве(чір)!

Дівка Галочка убиралася,
Ой, дай, Боже!
Дівка Галочка убиралася,
Святий ве(чір)!

Убиралася, наряжалася,
Ой, дай, Боже!
Убиралася, наряжалася,
Святий ве(чір)!

До церквиці йшла, як зоря зійшла,
Ой, дай, Боже!
До церквиці йшла, як зоря зійшла,
Святий ве(чір)!

А з церквиці йшла – як пава плила,
Ой, дай, Боже!
А з церквиці йшла – як пава плила,
Святий ве(чір)!

Зістріли її аж три королі,
Ой, дай, Боже!
Зістріли її аж три королі,
Святий ве(чір)!

Чи ти царівна, чи королівна,
Ой, дай, Боже!
Чи ти царівна, чи королівна,
Святий ве(чір)!

Я й не царівна, не королівна,
Ой, дай, Боже!
Я й не царівна, не королівна,
Святий ве(чір)!

Я Йванова дочка, як паняночка,
Ой, дай, Боже!
Я Йванова дочка, як паняночка,
Святий ве(чір)!

Ой нема гірш нікому, та як тій сиротині,
Та ніхто не пригорне та й при ли…, при лихій годи(ні). (двічі)

А не пригорне батько, та й не пригорне мати,
Та хіба той пригорне, а й шо ду…, шо думає взя(ти). (двічі)

Ой налетіли гуси та й з далекого краю,
А зколотили воду а в тихо…, в тихому Дуна(ю). (двічі)

А бодай же ви, гуси, та з пір'ячком пропали,
Та як ми любилися, а тепер, тепер переста(ли). (двічі)

А як ми любилися, та як голубів пара,
А тепер розійшлися, а як си…, як синяя хма(ра). (двічі)

А як ми любилися, та як зерно в горісі,
А тепер розійшлися, та як ту…, як туман по лі(сі). (двічі)

Недалеко милий оре,
Ой там за лісочком.

Ой там за лісочком,
Сушив-крушив парень дівку,
Своїм голосочком.

Своїм голосочком,
Не я тебе зсушив, скружив,
Ти сама сов’яла.

Ти сама сов’яла ж і,
А я тебе ж тричі сватав,
Ти все й одказала.

Ти все й одказала,
Ой дівчино, гордівнице,
Гордуєш ти мною.

Гордуєш ти мною,
Буде твоє ж гордування,
Все перед тобою.

Все передо мною,
Буде твоя руса коса,
В мене під ногою.

В мене під ногою,
Шуміть буде нагайочка,
Та й над головою.

Ні тучки, ні хмарки й а дощик іде,
Козак до дівчини щовечора йде,
Козак до дівчини щовечора йде.

"Добрий вечір," – каже, ще й ручку дає,
– Марусино, серце, порадуй мене,
– Марусино, серце, порадуй мене.

Маруся не чує, порад не має,
З другими жартує, жалю завдає,
З другими жартує, жалю завдає.

– Марусю, Марусю, ти така не будь,
Він тебе не любить, ти його забудь,
Він тебе не любить, ти його забудь.