Ой орав мій миленький
Назва | Ой орав мій миленький |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Зрада, Нещасливе кохання, Родинне життя, Ревнощі |
Дата запису | 1 вер. 1990 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).
Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).
Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).
Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).
Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой орав мій миленький | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:14 |
Ой орав мій миленький од льоду до льоду, Посадила квасоленьку та їду додому, Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла, Приходжу я до дому, в мене в печі дрова, Насипала вечеряти, положила ложки, | |||
Ходила, блудила по зельоному саду | Пісні з особистого та родинного життя | с. Добропілля, Валківський район | 02:35 |
Ходила, блудила по зельоному саду, Щипала ж, ламала сад зельоной, виноград, Ой кидала ж, бросала миленькому й на кровать, Ой чи ти ж милий спиш, ой чи так ти лежиш? Ой задумав жениться, а мене бросаєш? Ой женись, Бог з тобою, ой бери кого хоч, Ой берьош ти красиву, ой не краще й од міня, | |||
Пісні з особистого та родинного життя | смт Малинівка, Чугуївський район | 03:16 |
Ой коли той вечір та й повечоріє, Ой хоч не до мене, до моєї хати, Спатоньки лягала, правдоньки питала, Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся? І ходити буду, і любити буду, Єсть у мене жінка, ще й діточок двоє, Ще й діточко двоє, чорнові обоє, |