Цифровий архів фольклору

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай та й бережечки зносе же,
Та й молоденький ой да новобранчик полковничка про(се).

Ой полковника просе же,
Та й пусти, пусти, ой да полковничку, із полка й додо(му).

А й із полка додому же,
Та й розплакалась, ой да розридалася дівчина за мно(ю).

Ой дівчина за мною же,
Та й нехай плаче, ой нехай плаче, нехай вона ту(же).

Поза гаєм, гаєм, давай посідаєм,
Та й будемо говорити, як жито косити. (двічі)

Як жито косити, треба й молотити,
Зерно будем чувалами додому носити. (двічі)

В середу косила, в четвер молотила,
В п’ятницю віяла, а в суботу міряла. (двічі)

А в неділю продала, з хлопцями пропила.
Слава тобі, Господи, що до діла довела. (двічі)

Ой до діла не я, й до роботи не я,
З хлопцями погуляти то й охота моя. (двічі)

Поза гаєм, гаєм, давай посідаєм,
Та й будемо говорити, як жито косити. (двічі)

На Петра хліб пекла,
На Івана вибирала,
Івана Купала,
Та й у воду впа(ла)!
И-и-их!

Ой Іван та й купав,
Та й у воду й упав,
(Скрізь) вода й а линула,
А на морі хвиля била,
На долині роса впала,
На й улиці Йвана Купа(ла)!

Ой думай, думай!

І сюда, і туда розливається вода,
Ходе милий до подружки, а до мене нікогда.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой не стій під вікном, не махай рукавом,
Бо не вийду, не постою, і з тобою, дураком.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой не стій під вікном, не дразни собачки,
Бо як вийду з макогоном, то полізеш рачки!
Думай, думай, ой думай, думай!

Стоїть милий у ворот широко разінув рот,
І нікто не разберьот, гдє ворота, а гдє рот.
Думай, думай, ой думай, думай!

У мєня мільонок єсть, срам по уліце провєсть,
Лошаді пугаются, ізвозчікі ругаются.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ти не вмієш припєвать, не вмієш приказувать,
Твоїм довгим язиком припічки примазувать.
Думай, думай, ой думай, думай!

І сюда, і туда розливається вода,
Ходе милий до подруги, а до мене нікогда.
Думай, думай, ой думай, думай!

Я по садіку ходила, нашла ценну брошку,
Разрєшитє припєвать под вашу гармошку.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой подружка моя, ти зелений баклажан,
Я любила, ти одбила, ти думаєш, мнє нє жаль?
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой подружка моя, я не одбивала,
Он запіску пєрєдал, я й не одказала.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой топну ногой, да притопну другой,
Сколько раз не топочу, всє равно плясать хочу.
Думай, думай, ой думай, думай!

А в Володі на городі чорная смородіна,
Через год, через два буду я володіна.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой на горі та дуб зелений (двічі),
Ще й біла береза (двічі).

А з-під тої та й березоньки (двічі),
Вода протікає (двічі).

Ой там козак та й молоденький (двічі),
Коня напуває (двічі).

Ой пий, коню, та цюю воду (двічі),
Вода ключевая (двічі).

Люби, козак, та й цюю дівку (двічі),
Дівка молодая( двічі).

Ой там коло річки, ой там коло броду
Кликав козак дівку собі на пораду.
Ой там коло річки, ой там коло броду
Кликав козак дівку собі на пораду.

-Ходімо ж, дівчино, в комірчину спати,
Не чутиме батько, не знатиме мати.
Ходімо ж, дівчино, в комірчину спати,
Не чутиме батько, не знатиме мати.

Як батько почує, то скаже – ночує,
А мати узнає, то скаже – гуляє.
Як батько почує, то скаже – ночує,
А мати узнає, то скаже – гуляє.

Не бійся, дівчино, не бійся нічого,
Козак молоденький не зрадив нікого,
Не бійся, дівчино, не бійся нічого,
Козак молоденький не зрадив нікого.

А я в неньки та й на відході (двічі),
Посадила оріх на вгоро(ді).

Посадила оріх на вгороді (двівчі),
Рости, рости, та й оріше(чку).

Рости, рости, та й орішечку,
Рости, рости, та й укорінися,
Й а ти ж, ненько, не плачь, не жури(ся).

А ти, ненько, не плачь, не журися (двічі),
Кохай собі другую таку(ю).

Кохай собі другую такую (двічі),
Як викохав мене молоду(ю).

Шумить, гуде сосновонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удівонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удіво(нька).

Та вона плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях поглядає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях погляда(є).

Битим шляхим чумаки йдуть,
Битим шляхим чумаки йдуть, мого мужа коня ведуть,
Битим шляхом чумаки йдуть, мого мужа коня ве(дуть).

Та ведуть коня, ще й сідельце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє серце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє се(рце).

Та й усі зорі зайнялися, та й а місяць підбився,
Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізни(вся).

Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізнився,
Та ой чого він опізнився? Та й що дома нема(є).

Та й що дома немає,
Та в чистім полі край Дунаю та й коня напува(є).

Та й в чистім полі край Дунаю та й коня напуває,
Та а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чу(є).

Та й а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чує,
Та десь мій милий чорнобривий та й з другою ночу(є).

Ой зайди, зайди та й чорная хмара же.
Та й чорная хмара же, ще й ясна зоря.

Ще й ясна й зоря,
Ой зайди же, зайди, та й удалой молодчик,
Ой удалой молодчик ой в гості же до мєня.

В гості до мєня,
Ой випʼєм, випʼєм, та й да удалой молодчик,
Та й удалой молодчик, ой по рюмкє вина.