Ой зайди, зайди та й чорная хмара

НазваОй зайди, зайди та й чорная хмара
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
Дата запису1 черв. 1985 р.
Місце записус. Артемівка, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ЗбирачiВіра Осадча
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой зайди, зайди та й чорная хмара же.
Та й чорная хмара же, ще й ясна зоря.

Ще й ясна й зоря,
Ой зайди же, зайди, та й удалой молодчик,
Ой удалой молодчик ой в гості же до мєня.

В гості до мєня,
Ой випʼєм, випʼєм, та й да удалой молодчик,
Та й удалой молодчик, ой по рюмкє вина.




Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:16
100
Та й усі зорі зайнялися
Пісні з особистого та родинного життя
с. Артемівка, Чугуївський район03:16

Та й усі зорі зайнялися, та й а місяць підбився,
Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізни(вся).

Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізнився,
Та ой чого він опізнився? Та й що дома нема(є).

Та й що дома немає,
Та в чистім полі край Дунаю та й коня напува(є).

Та й в чистім полі край Дунаю та й коня напуває,
Та а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чу(є).

Та й а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чує,
Та десь мій милий чорнобривий та й з другою ночу(є).

0:00 03:43
100
Шумить, гуде сосновонька
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Чумацькі

с. Артемівка, Чугуївський район03:43

Шумить, гуде сосновонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удівонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удіво(нька).

Та вона плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях поглядає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях погляда(є).

Битим шляхим чумаки йдуть,
Битим шляхим чумаки йдуть, мого мужа коня ведуть,
Битим шляхом чумаки йдуть, мого мужа коня ве(дуть).

Та ведуть коня, ще й сідельце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє серце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє се(рце).

0:00 02:30
100
Та не з поля вітер віє
Пісні з особистого та родинного життя
с. Артемівка, Чугуївський район02:30

Та не з поля вітер віє, там воєнний гром гримит, ех,
Та ніхто так не страдає, та як милой на войнє.

Та ніхто так не страдає, та як милой на войнє, ех,
Та он пушки заряжає та всьо дума й обо мнє.

Та он пушки заряжає та всьо дума й обо мнє, ех,
Та пришло письмо пичальне, та що милой та й убит.