Цифровий архів фольклору

Ой, ненько, моя рідненька,
Та хіба ж ти вишень не садила?
Чом ти мене ж маненькою та й не закопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та грядок не копа(ла)?
Та чом же ти мене маненькою та й не прикопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та води ж не носила?
Та чом ти ж мене маненькою не втопи(ла)?

Та перейди, місяцю,
Та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю,
Та й на нашу широ(ку).

Та на нашій вулиці,
Та на нашій широкій
Та все хлопці молодці,
Та все хлопці моло(дці).

Та нема ні луччого,
Та нема ні кращого
Над Гришечка нашого,
Над Гришечка нашо(го).

Через тещин двір ходить,
Через тещин двір ходить,
Щоб його теща хвалила,
Щоб його теща хвали(ла).

Щоб його теща хвалила,
Щоб його теща хвалила,
Дівка Маринка любила,
Дівка Маринка люби(ла).

Дівка Маринка любила,
Теща ворота забила.

Котику сіренький,
Котику біленький,
Не ходи по хаті,
Не збуди дитятки,
Дитятко маненьке,
Спатоньки раденьке,
А-а, а-а, а-а, а!

Ішла Марія із манастиря,
Із манастиря. (двічі)

Та стріла вона троє жидов’я,
Троє жидов’я. (двічі)

Оце ті жиди Христа мучили,
Христа мучили. (двічі)

"Не ми ж, Марія, не ми, Святая,
Не ми ж, Марія, не ми, Святая!

Мучили Христа старії жиди,
Старії жиди. (двічі)

Старії жиди, наші прадіди,
Наші прадіди". (двічі)

Зійшла Марія на Сіянську гору,
На Сіянську гору. (двічі)

На Сіянській горі кряжі кряжуют,
Кряжі кряжуют. (двічі)

Кряжі кряжуют, церкви будуют,
Церкви будуют. (двічі)

Та збудували церкву з трьома верхами,
З трьома верхами. (двічі)

З трьома верхами, з п’ятьма вікнами,
З п’ятьма вікнами. (двічі)

А в тій же церкві три столи стоїть,
Три столи стоїть. (двічі)

Три столи стоїть, три гроби лежить,
Три гроби лежить. (двічі)

А первий же гріб – Сус Христос лежить,
Сус Христос лежить. (двічі)

А другий же гріб – Іван Хреститель,
Іван Хреститель. (двічі)

А третій же гріб – Діва Марія,
Діва Марія. (двічі)

Над Сусом Христом книги читают,
Книги читают. (двічі)

На Іваном Хрестителем свічі палають,
Свічі палают. (двічі)

А над Дівою Марією рожа процвіла,
Рожа процвіла. (двічі)

А з тії рожі та й вилетів птах,
Та вилетів птах. (двічі)

Та й полетів птах попід небесам,
Попід небесам. (двічі)

А ви, небеса, розтворітеся,
Розтворітеся. (двічі)

А ви, святії, поклонітеся,
Поклонітеся. (двічі)

Веснянка-панянка,
Де твоя дочка?
-Погнала бичка,
А бичок пасеться,
А мичка пряде(ться).
Бичок напасся,
А мичка спряла(ся).

Нема ходу через воду,
Нема переходу,
Як наважусь до дівчини -
Перебреду й во(ду).

Усі курочки до купочки,
Півень на повітці,
Усі хлопці на вулиці,
А мій пасе ві(вці).

Усі курочки до купочки,
Півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці,
А мій у доро(зі).

А млин меле, вода реве,
А камінь гуркоче,
Шо Іванко та Мотрьошку
Любити не хо(че).

Злетів півень на повітку,
Кричить "кукуріку",
Бодай же ти, та й Іванку,
Не женивсь дові(ку).

Що на нашій та й вулиці
Ряба жаба лізла,
Бодай тобі, та й Іванку,
Голова облі(зла)!

До нас, до нас, зарічани,
До нашої чести,
Ми наварим вареничків
З собачої ше(рсті).

Звізда ясна й упала,
А яка ми не бувала,
Пред вертепом звізда ясна,
Весь світ осіяла,
Пред вертепом звізда ясна,
Весь світ осіяла.

Увесь світ осіяла,
Увесь світ звеселила,
За Дівою Марією,
Від Бога небесного,
За Дівою Марією,
Від Бога небесного.

Когда Сус Христос родився,
Увесь світ звеселився,
Од Марії рождєної,
Від Бога небесного,
Од Марії рожденої,
Від Бога небесного.

Ой там на річці та й на Йордані,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Свята Пречиста та ризи прала,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ой прала, прала та й повішала,
Та й на калину,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Та й повішала на калину,
Де не взялися два анголи,
Взяли ті ризичка, та й на крилечка,
Понесли і на небеса,
Усі небеса розтворилися,
Усі святії Ісусу поклонилися).

Чом ти, Галю, сумна ходиш і не чуть твоїх речей,
Раньше була щебетала, як у саду соловей. (двічі)

Соловейко-канарейко, ти пташечка лісова,
Сядь на вєтку, сядь на другу, передай, милий, слова. (двічі)

Не ходи зеленим лугом, не топчи зелений луг,
Не суши мого серденька, не люби моїх подруг. (двічі)

Я ходив зеленим лугом, і топтав зелений луг,
Я сушив твоє серденько, полюбив одну з подруг. (двічі)

Лєнта бантом, лєнта бантом, ой нашо ж ти розв'язав?
Ми з тобою лягли тайно, нащо людям розказав? (двічі)

Сів Сус Христос та вечеряти,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ой прийшла же к йому та Божая мати,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Та й сідай, мати, та й вечеряти,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Та й вечеряй, синку, собі на здоров'я,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

(Ой, дай, синку, золотиї ключі,
Та й одімкнути рай і пекло,
Та випустити праведні душі,
А грешниї та там і замкнути,
Одна душа согрішила, -
У неділеньку рано поснідала,
А друга душа согрішила, -
У празник неньку налаяла,
А третя не лаяла, тіки подумала,
Тіки подумала, та й то согрішила).

Ходив я по полю, ходив я, блукав,
Назавтра на утро в темницю попав
Та раз там-ті та раз та два,
Назавтра на утро в темницю попав.

Сижу я в темниці, в темниці темно,
Ко мнє прилітає орьол молодой,
Та раз там-ті та раз та два,
Ко мнє прилітає орьол молодой.

Ко мнє прилітає орьол молодой,
Он криллями машет, говорить со мной,
Та раз там-ті та раз та два,
Он криллями машет, говорить со мной:

"Товариш, товариш, давай улетьом
Дальоко, дальоко за сині моря,
Та раз там-ті та раз та два,
Дальоко, дальоко за сині моря.

Ой там, за морями стоїть мать родна,
Вона горько плаче, сина вговоря,
Та раз там-ті та раз та два,
Вона горько плаче, сина вговоря:

"Ой, сину ж ти, сину, шо ти наробив,
Що батька зарєзав, а брата убив,
Та раз там-ті та раз та два,
Що батька зарєзав, а брата убив?".

Ой на хаті зілля,

Ой на хаті ж зілля,
А в хаті весілля,
На дворі бояри,
Як мак процві(тають).
Молодий Стефанко,
Як золото сяє.