Цифровий архів фольклору

Шо в поля, в поля сам Господь ходя,
Сам Господь ходя, Діва Марія,
Діва Марія їсти носила,
Їсти носила, Бога просила:
— Ой, Боже, Боже, дай нам житія,
Дай нам житія на Василія,
А Василія ходе по поля,
Ходе по поля, жито розсіва,
Сюди махньот, туди махньот,
За ним жито кустом ростьот,
Шо в полі стебло – то в домі добро!

Драстуйте! С празником! Будьте здорові!

Ой дивнеє нарождення,
Божого сина.

Божого сина,
Одна його спородила,
Діва Марія.

Діва Марія,
Спородивши Боже дитя,
Анголам дала.

Анголам дала,
Як летіло два анголи,
З небес летючи.

З небес летючи,
Як летіли та й співали:
— Не бійся, Діво!

— Не бійся, Діво,
Не бійсь, Діво, не бійсь, Марійо,
Це ангольський глас.

Це ангольський глас,
Приймай дитя народження,
На руки при нас,
На ручки при нас.

(Стоїть древо зеленеє, золоті віти,
На ті віти любуються маненькі діти,
Не так діти, не так малі – царі та пани).

Ой на горі сухой дуб (двічі)
Та ще й бєла бєрьоза. (двічі)

Із-под бєлай бєрьози (двічі)
Ой вада пратєкає. (двічі)

Ой нєльзя ж коню воду піть, (двічі)
Бо (й) вада ключєвая. (двічі)

Та й нєльзя мужу жену біть,(двічі)
Бо (й) жена маладая. (двічі)

Меланочки ходять, василечки носять:
"Василечку, батьку, пусти нас у хатку,
Ми жита не жали, Чесний Хрест держали!"

Ой на горі, на Ярусалимі,
Ой там жиди Христа й уловили.

Та й уловили, й умертвили,
На капері древі розпинали.

На капері древі розпинали,
Гвоздям руці, нозі прибивали.

Гвоздям руці, нозі прибивали,
А й куда же несли – ріки текли.

А й куда несли – ріки текли,
А й у гроби клали – ріки стали.

А й сосновой доской засклепили,
І важкий камінь на груди скотили.

(І важкий камінь на груди скотили,
І шалівочкою обстановили.
І шалівочкою обстановили,
І сторожечку постановили.
Та й стій, стороженько,
Поки прийде Діва Марія,
Діва Марія, Христова Мати.
Та й стороженька обіснула,
А Діва Марія прилинула.
Ой, стороженько, відступися,
А ти, мій синочок, обізвися.
Ой за кого ж ти помираєш?
І за кого ти страсть принімаєш?
Та чи за мене чи за себе?
Чи за увесь мір хрістіянський?
Ні за тебе, ні за мене,
А за увесь мир христіянський).

Ой на річці, на Ордані,
Там Пречиста ризи прала,
Вона прала, випирала,
Повісила на калину, на малину,
На червону поясину...

Пішла жінка на базар сало покупати,
Солі не купила, сало загубила.

Солі не купила, сало загубила,
А з жонатим козаком в шинок заблудила.

Трохи перегодом, лізе огородом,
Шатається, бовтається, чоловіка лає. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я напилася,
А я рада, радесенька, що з родом зійшлася. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я дуже п’яна,
Попитай у людей, не разу не впала. (двічі)

Прийди, ненько, та й до столонька,

Прийди, ненько, та й до столонька,
Пригладь донці та й голово(ньку), у!

Гладка, доню, твоя головонька,

Гладка, доню, твоя головонька,
Та й Бог знає, яка доле(нька), и!

Як удасться твій милий ревнивій,

Як удасться твій милий ревнивій,
А ще й к тому та й п'яниче(нька), и!

А ще й к тому та й п'яниченька,

А ще й к тому та й п'яниченька,
Проп'є воли ще й корово(ньку), и!

Проп'є воли та й коровоньку,

Проп'є воли ще й коровоньку,
Наб'є ж тобі та й голово(ньку), у!

А в чужого хазяїна
Вже й обідають, (двічі)
А нашого хазяїна
Ще й не снідають (думають). (двічі)

А в чужого хазяїна
Вже й горілку п'ють, (двічі)
А в нашого хазяїна
Їсти не дають. (двічі)

А на свашкі очіпочок пляше,
А на свашкі очіпочок пляше,
Ой чого ж він пляше,
Воші піднімають,
Гниди помага(ють).

Бояри й у лози,

Бояри й у лози,
Рубати занози,
Свашок запрягати,
На табак ора(ти).

Ми гілечко вили,

Ми гілечко вили,
Ми горілочку пили,
Не йдіть молодиці,
До нас гільця вити,
Ми самі ізвиєм,
Попід небесами,
З чорними хмарочка(ми)!