Головна
Ой як приїхав мій миленький з поля

Ой як приїхав мій миленький з поля

Назва	Ой як приїхав мій миленький з поля
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Нещаслива доля, Смерть, Хвороба
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Герасименко Орина Данилівна (1917)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Євген Лозінський

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Як приїхав мій миленький з поля ж,
Та й привязав коня ж ой коня й до калона.

Прив’язав коня до калона,
Та й сам заплакав ой край коника стоя.

Край коника стоя,
Та й нещаслива нам коню дорога ж,
Та й лежить мила больна, нездорова.

"Та продай, милий, коня вороного же,
Та й набери, милий, полотна лляного.

Поший, милий, додільну сорочку,
Та сховай мене в вишневім садочку.

Та викопай, милий, глибокую яму,
Ой сховай мене, як рідную маму.

Та посади, милий, червону калину!"
Ой на калині сизий ворон кряче.

(На калині сизий ворон кряче,
А на Вкраїні сиротина плаче.

"Та виломи, милий, із калини квітку,
І забав, забав, маленьку сирітку".

Другу неділю шось по садочку ходе,
Другу милу за рученьку воде.

(А вона питає)

"Що ж це, милий, що ж це за могила,
Що я об ню білу ножку збила?"

"Та це ж, мила, тая могила,
Де схована моя перва мила!"

"Було б тобі, милий, коня не продавати,
Було б тобі, милий, полотна не брати.

Було б тобі, милий, в саду не ховати,
Було б тобі, милий, за садом сховати

"Ой добре ж, мила, шо так зговорила,
Тепер буду знати, як другу ховати!"

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:57 100	Як послала мати	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	02:57	Як послала мати льон із поля брати, Не вибереш льону, й не приходь додому. (двічі) Вона брала, брала, не довибирала, До схід сонця вона тополею стала. (двічі) “Ой, мамо ж, мамо, що то за причина, Що на нашім полі виросла ж тополя?” (двічі) “Ой, сину, мій сину, візьми топорину, Та й зрубай же, сину, в полі тополину”. (двічі) Як ударив він раз – вона зазвеніла, Як ударив другий – вона говорила. (двічі) Як ударив другий – вона говорила: “Не рубай же мене, я – твоя ж дружина!” (двічі) “Ой. мамо ж, ти мамо, що ти наробила, Що ти моїх діток та й посиротила?” (двічі)
0:00 02:55 100	Летів орел через сад зелений	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район	02:55	Летів орел через сад зелений, та й став калину клювать, Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. Вона його сволоч отруїла, та й стала його питать. (двічі) «Скажи, милий, скажи, розлюбимий, ой чого ж ти заболів?» (двічі) «Сам не знаю, за ким я страдаю, мабуть, прийдеться вмирать. (двічі) Похоронят мене на могилі, де сходяться три шляха. (двічі) Один в Київ, другий у Полтаву, третій в самую Москву». (двічі)
0:00 06:52 100	На край села жила вдова	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Кручик, Богодухівський район	06:52	На край села жила вдова, Девʼять синів та й вона імєла. (двічі) Девʼять синів та й вона імєла, Дісятую та й дочку Галю. (двічі) Сини зросли та в розбій пішли, Дочку Галю та й заміж віддали. (двічі) Дочку Галю та й заміж дали, За купчика, за крамарчика. (двічі) Як поїхали та й крамарювати, В чистім полі стали ночувати. (двічі) Щось у лісі вой да зашумєло, В чистім полі та й загуркотіло. (двічі) Крамарь каже, що то грім гримить, Галя каже: «То розбій біжить!» Як наїхали та розбійники, Воно того крамаря убили. (двічі) Вони того крамаря убили, Сестру Галю та й з собой узяли. (двічі) Розбійники стали спочивати, Найменьший брат став Галю питати. (двічі) Розпитавши, зразу закричали, «Вставай, браття, що ми наробили! (двічі) Вставай, браття, що ми наробили! Сестру Галю та й осиротили!» (двічі)