Цифровий архів фольклору

Здвигнулися стіни,
Здвигнулися стіни,
Як бояри сіли,
Ще дужче здвигнуться,
Як пива нап`ю(ться).

Іздвигнулись стіни,

Іздвигнулись стіни,
Як бояри сіли,
А ще дужче здвигнуться,
Як вина нап’ю(ться).

Ми гілечко вили,

Ми гілечко вили,
Ми горілочку пили,
Не йдіть молодиці,
До нас гільця вити,
Ми самі ізвиєм,
Попід небесами,
З чорними хмарочка(ми)!

Не йди, не йди, і ой,
Та дівко Марійко,
У чужу слободу за(між).

Бо в чужій слободі, і ой,
Та все люди чужі,
Ой горе тобі буде.

Та велика сімня, ой,
Вечеряти сіда,
А тебе пошлють по во(ду).

Та швиденько іди, е ой,
Та повненькі бери,
Ой що вечерять заста(ти),

Та швиденько я йшла, е ой,
Та й повненькі брала,
А вечерять не заста(ла),

Та тіки я дійшла, е ой,
До пилу на двору,
Ой брязнули ложки з сто(лу),

Та тіко й увійшла, е ой,
У присіночкі,
Ой брязнули таріло(чки).

Та тіко увійшла,
Та на поріг стала,
А зовиця ложки бане.

Ой, звиняй, звиняй,
Та чуже дитятко,
Ми про тебе забули,

А вона другий раз ішла,
Та й до неньки зайшла,
Та й сіла вечеряти.

Ой чи вечеряти,
Чи поглядати,
Чи не йдуть заганяти.

Та покотилась слізонька,
По білому личеньку,
Та Марійці прямо в ложечку.

А як ненька гляне,
В неї серденько в’яне,
Ой чого доненько плачеш?

А чи тебе бито,
Чи тебе лаяно,
Чи тобі їсти не давано?

І не бито,
І не лаяно,
Тіко їсти не давано.

Не йдіть, молодиці,

Не йдіть, молодиці,
До нас гільця вити,
Ми ізів’ємо сами,
Попід небесами,
Попід хмарочками,
З чорними галочка(ми).

Ненько моя, та й не гай мене,

Ненько ж моя, та й не гай мене,
До свекрухи виряжай ме(не).

(фрагмент)
Ой братіку та й ріднесенький,

Ой братіку та й ріднесенький,
Снився мені сон милесе(нький).

Снився мені сон милесенький,

Снився мені сон милесенький,
Чорним шовком двір обнесений.

Чорним шовком двір обнесений,
Калиною…

Наша свашка-неліпашка,
Шишок й не ліпила,
І шишечок не ліпила,
І дружечок не дари(ла).

Тільки одну ізліпила,
Та й ту сама ізлупи(ла)!

Ой на хаті зілля,

Ой на хаті ж зілля,
А в хаті весілля,
На дворі бояри,
Як мак процві(тають).
Молодий Стефанко,
Як золото сяє.

Походила та й Галочка по кімнаті,
Забачила жи та й батенька на кроваті.

На кроваті,
Вставай, вставай, мій батенько,
Годі тобі спать.

Годі тобі спать,
А вже ж міні же молоденькій
Не вік вікувать.

Не вік вікувать,
Один деньок, суботоньку,
Переночувать.

Переночувать,
Один деньок, неділеньку,
Пересумувать.

Прийди, ненько, та й до столонька,

Прийди, ненько, та й до столонька,
Пригладь донці та й голово(ньку), у!

Гладка, доню, твоя головонька,

Гладка, доню, твоя головонька,
Та й Бог знає, яка доле(нька), и!

Як удасться твій милий ревнивій,

Як удасться твій милий ревнивій,
А ще й к тому та й п'яниче(нька), и!

А ще й к тому та й п'яниченька,

А ще й к тому та й п'яниченька,
Проп'є воли ще й корово(ньку), и!

Проп'є воли та й коровоньку,

Проп'є воли ще й коровоньку,
Наб'є ж тобі та й голово(ньку), у!

Світилочка, паня,
Вечеряй із нами,
Не будь така пишна,
Як у саду ви(шня).

Смородина, та й не ягода,
Й убирала мене дядина,
Й убирала мене дядина.

Пришла ненька та й питається,
Пришла ненька та й питається,
Куди, донько, собирає(сся)?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії та й чужії люди,
Чи між тії та й чужії люди?

Ой там тобі та й горечко буде,
Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровистая.

Та вона ж тобі наровей покаже,
Вона ж тобі правдоньки не скаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).

Ой що зробиш, та вона й переробе,
А що скажеш, та вона й переговоре,
А що скажеш, та й перегово(ре).

Старша дружка горбата,

Старша дружка горбата,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Старший боярин патлатий,

Старший боярин патлатий,
До столу прип'ятий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий).

Старша святилка коса,
Наелася проса,
Стала нагинаться,
Просо высыпа(ться). Ги!

Та продай, продай, мій батеньку, весь вишневий сад,
Ісправ, ісправ, мій батеньку, весь панський наряд.

Ісправ, ісправ, мій батеньку, весь панський наряд,
Спідниченьку ж суконненьку зелененьку.

Спідниченьку суконненьку зелененьку,
Черевички же червоненькі на ніженьки.

Черевички червонії на ніженьки,
Нашо тобі, донько моя, весь панський наряд?
Ой, як буде та твій милій та й ревнивий -
Буде тобі наряд панський та й не милий.
Спідниченька суконненька ізлежиться,
Черевички червониї пилом упадут,
А лєнточки голубиї зовиці порвут.

Та прощай, прощай, та й Ларісо, сестро наша,
Та й ми не твої та й подруженьки, ти не наша.

Та й прощай, прощай, та Юрасик, товаришу наш,
Та й пускай, пускай, та й Ларису гуляти й до нас.

Та не на те я, подруженьки, її собі брав,
Щоби я ой її, протів нічі гуляти пу(скав).

Та ідіть, ідіть, подруженьки, й од віконця,
Та й не випущу ж та й Лариси до схід сонця.

Та татарин-братічок, татарин,
Та не продай сестриці задаром,
Проси в молодого цілкового.