Не йди, не йди та дівко Марійко

Не йди, не йди, і ой,
Та дівко Марійко,
У чужу слободу за(між).

Бо в чужій слободі, і ой,
Та все люди чужі,
Ой горе тобі буде.

Та велика сімня, ой,
Вечеряти сіда,
А тебе пошлють по во(ду).

Та швиденько іди, е ой,
Та повненькі бери,
Ой що вечерять заста(ти),

Та швиденько я йшла, е ой,
Та й повненькі брала,
А вечерять не заста(ла),

Та тіки я дійшла, е ой,
До пилу на двору,
Ой брязнули ложки з сто(лу),

Та тіко й увійшла, е ой,
У присіночкі,
Ой брязнули таріло(чки).

Та тіко увійшла,
Та на поріг стала,
А зовиця ложки бане.

Ой, звиняй, звиняй,
Та чуже дитятко,
Ми про тебе забули,

А вона другий раз ішла,
Та й до неньки зайшла,
Та й сіла вечеряти.

Ой чи вечеряти,
Чи поглядати,
Чи не йдуть заганяти.

Та покотилась слізонька,
По білому личеньку,
Та Марійці прямо в ложечку.

А як ненька гляне,
В неї серденько в’яне,
Ой чого доненько плачеш?

А чи тебе бито,
Чи тебе лаяно,
Чи тобі їсти не давано?

І не бито,
І не лаяно,
Тіко їсти не давано.