Цифровий архів фольклору

Перекиньмо, подруженьки,
Через яр верьовку,
Чи не прийдуть по верьовці
Та й селянські хло(пці)?

Ідуть, ідуть та й лейківці,
Як мак процвітає,
Поміж ними наші хлопці,
Як сміття літа(є).

Та й ой загули голубоньки, полем летючи,
Та й а за ними жи та й Галенька сидить, плачучи.

Та чи далеко, голубоньки, та й залетите?
Та чи надовго та й гуляннячко та й занесете?

Та полетимо, та Галинко, через увесь світ,
Та й понесемо та й гуляннячко на твій увесь вік.

Як посію жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Як скошу я жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Як здіжу я жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Як знесу я жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Кругом Мариноньки ходили дівоньки,
Стороною дощик іде,
Стороною та й на мій барвіночок зелений.

Сьогодні Купала, а завтра Івана,
Стороною дощик іде,
Стороною та й на мою роженьку червону.

Та й на морі хвиля, при долині роса,
Рано вранці сонце зійде,
Рано вранці та й на мій барвіночок зелений.

Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше та дівка й косу че(ше).

Вона чеше же на Дунай однесе же,
Пливи, косо, та тихо й за водо(ю).

Пливи, косо, же тихо за водою же,
А я піду та й у слід за тобо(ю).

Аж допливла же а й до темного лісі,
В темнім лісі а явір зелене(нький).

В темнім лісі а явір зелененький,
Під явором та й козак молоде(нький).

Нема краю же тихому Дунаю же,
Нема спину а й вдовиному си(ну).

Нема спину вдовиному сину,
Що звів з ума молоду й дівчи(ну).

Меланка ходила,
Василька носила,
Василька просила,
Василечку, татку,
Пусти мене в хатку,
Я житечко жала,
Золотий хрест держала,
Золоту кадільницю,
Кадітеся, люди,
До вас Христос буде,
Богу свічу ставте,
А нам дохід дайте!

Вечір добрий!

Ой бражечка, бражечка ой медовая,
З ким я тебе, бражечка, пити буду.

3 ким я тебе, бражечка, ой пити буду,
Без милого дружбочка, без привєту.

Без милого дружбочка ой без привету,
Шо мого миленького дома нєту.

Як поїхав миленький ой в городочок,
Не на довге врем'ячко, на часочок.

Не на довге врем'ячко, на часочок,
За ним, за ним миленька у слідочок.

Гналась, гналась миленька, ой не нагнала,
Ой у лузі вишенька виростала.

Гнула, гнула вишеньку, ой не нагнула,
Та й лягла під вишнею, та й заснула.

Та й лягла під вишнею, ой та й заснула,
Як приїхав миленький, я й не чула.

"Устань, устань, миленька, ой пробудися,
На нову колясочку подивися.

Шо в мене колясочка ой дубовая,
Та й у мене милая молодая".

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала. (двічі)

Долі шукала, віночок вила,
Світ за водою його пустила. (двічі)

Пливи, віночку, на бистрій хвилі,
Спинись, віночку, де живе милий. (двічі)

Поплив віночок ген за водою,
Серце дівчини забрав з собою. (двічі)

Край бережечка зів’яв поволі,
Не дав Купайло дівчині долі.

Та вже ячмінь колос викидає,
Соловейка же голос покида(є).

Та вже ячмінь колос та ой викинув,
Соловейка голос вже поки(нув).

А вже город Ромен та город Ромен,
А вже козаченько же умер, ум(ер).

Ходімте, подружки, та й дивитися,
Чи буде дівчина же журити(ся).

А вона ні плаче та й ні журиться,
Вийшла за ворота же, в груди б’є(ться).

Вийшла за ворота та й ручки ломить,
Бо вже козаченько же не гово(рить).

Меланка ходила,
Василька просила,
Васильку, мій батьку,
Пусти мене в хатку,
Я жита не жала,
Чесний хрест держала,
Свічку Богу ставте,
А нам дохід дайте!

Вечір добрий!

А в тім двірку, як у вінку,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут хазяїн - пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А хазяйка, як панянка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А діточки, як квіточки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Вечір добрий!

А що звечіра а син Божий народився,
А з пів ночі небо, землю сотворив.

Та народився із Дівиці Марії,
Причастився Присвятої Богородиці.

Та на Ордані тихо вода стояла,
Там Пречиста свого сина купала.

А купаючи ше ризами сповила,
А, сповивши, у (я)селечки вложила.

Та над тим дитям три анголи дихало,
До схід сонця аж три царі приїхало.

А шо первий цар миром Божим мирував,
А другий цар сином Божим називав.

А що другий цар сином Божим називав,
А третій цар квіточкою дарував.

Та то ж не квітка - то Святоє Рожество,
По всім світу, поміж миром радісно.

Добрий вечір! З празником! Будьте здорові!

Наше Купало з верби, з верби,
А ти, Миколо, прийди, прийди. (двічі)

Наше Купайло убирати,
Милу дівчину вибирати. (двічі)

Ой, там на Йвана, на Купала,
Там ластівонька купалася. (двічі)

На березі іссушилася,
А на Миколу дивилася. (двічі)

Ще й рушничків не напряла,
А вже Миколу сподобала. (двічі)

Гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша
І маленьке порося!