Головна
Та вже ячмінь колос та викидає

Та вже ячмінь колос та викидає

Назва	Та вже ячмінь колос та викидає
Жанр	Купальські
Дата запису	1 лист. 1989 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Геннадій Димшиць, Леонід Котохін, Віра Осадча
Транскрипція	Катерина Курдіновська
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та вже ячмінь колос викидає,
Соловейка же голос покида(є).

Та вже ячмінь колос та ой викинув,
Соловейка голос вже поки(нув).

А вже город Ромен та город Ромен,
А вже козаченько же умер, ум(ер).

Ходімте, подружки, та й дивитися,
Чи буде дівчина же журити(ся).

А вона ні плаче та й ні журиться,
Вийшла за ворота же, в груди б’є(ться).

Вийшла за ворота та й ручки ломить,
Бо вже козаченько же не гово(рить).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:06 100	Як піду я до батенька	Купальські	с. Клюшниківка, Миргородський район	01:06	Як піду я до батенька попрошуся, Чи не пустить мене батько погулять? Я сам, доню, не піду, і тебе не пущу, Через село вода ллється, А на морі хвиля в’ється, А в долині роса впала, Там дівчата б’ють Купала на Йван! Купався Йван, довелося й нам, Купався Мусій, довелося й усім, Купала на Йван! Купалочка, де твоя дочка, Сидить у садочку, вишива сорочку, Тонкою біллю на Святу неділю, Купала на Йван!
0:00 01:20 100	Ходить кониченько понад гречкою	Купальські	с. Клюшниківка, Миргородський район	01:20	Ходить кониченько понад гречкою, За ним козаченько же з уздечко(ю). Ой, постой же, коню, я осідлаю, Поїду дівчину же одвіда(ю). Ой, чи вона жива та чи здорова, Молода дівчина чорнобро(ва)?
0:00 03:41 100	Вспомнім, братця, ви кубанці	Солдатські	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:41	Вспомнім, братця, ви кубанці, двадцять перве сєньтября, Как драліся ми з поляком із розсвєта до полдня, Нам і музика іграла, барабани громко б'ють. Ой нам і музика іграла, барабани же громко б'ють, (Ще й горністи) заіграли, вийняв шашки наголо. Вийняв шашки, вийняв гострі, ше й винтовки поднеслі, Командір наш не трусливой, вон всьо времня спереді. Командір наш не трусливой, вон всьо времня спереді, Получил большую рану од поляка-подлєца. Получіл большую рану од поляка-подлєца: "Ой ви хлопці, ви кубанці, не бросайте ви мене. Ой ви хлопці, ви кубанці, не бросайте ви мєня, Жив я буду, не забуду, красним знам'ям награжу. Жив я буду, не забуду, красним знам'ям награжу, А проклятому поляку у грудь пулю зажену".