Цифровий архів фольклору

Ой ти, зозуле петрівняя,
Ой не куй рано й у дібро(ві).

Ой не куй рано й у діброві,
Не збуди мене, молодо(ї).

А збудять мене раніш тебе,
Сива зозуле не для те(бе).

Вставай, невістко, годі спати,
Та йди капусту полива(ти).

Невістка встала й послухала,
Та й знов головку й укута(ла).

Свекорко каже: "Розбудімо!",
Свекруха каже: "Задаві(мо)!".

Свекорко каже: "Гріх нам буде",
Свекруха каже: "Друга буд(е)!"

Свекорко каже: "Не такая",
Свекруха каже: "Молода(я)!"

Свекорко каже: "Не до мови",
Свекруха каже: "До любо(ві)!"

Та й ходили, та блудили три коляднички,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Та шукали та питали того пана двора,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Оце ж того пана двір, шо високий чистокіл,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Кришталеві ворітця одчиняються,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Його отець та матуся утішаються,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Ой, ти, синку, ти, Миколко, ой ти чадо моє,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Не служи ти королю, служи Богу-царю,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Ой у Русалимі рано задзвонили,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Що Діва Марія сина спородила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Сина спородила та й не й охрестила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Дала йому ім'я - пресвяте Василя,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Десь тут була подоляночка,
Тут вона впала, до землі припала....

Устань, устань, подоляночко,
Умий своє личко, як скляночка.
Біжи до Дунаю, візьми ту, шо скраю.

Наша матуся сина зродила,
Славен воїн, cлавен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вигодувала й на службу дала,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А пан питає, чий син виграє,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А я йому дам половину царства,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вечір добрий!

Ой ясен жи красен, як місяць на небі,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

А ще ж і красніше Іванко на службі,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Він по полку ходить, кониченька водить,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Кониченька водить, з коником говорить,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Ой, коню мій, коню, ой продам я тебе,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Ой продам я тебе далеко од себе,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

Далеко од себе, за дешеву плату,
Ой раю, ой раю розвився,
Христос народився, народився!

(За дешеву плату, за горілки кварту.

Ти ж Іване-пане, не продавай мене.

Не продавай мене далеко й од себе.

Ой стану я тобі в великій пригоді.

Як буде на тебе три погодоньки.

Сніг, метелиця, ще й ожеледиця.

Як розпущу я свої сизокрилля.

Та й вкрию коня, коня вороного.

Коня вороного, тебе молодого.

Тебе молодого, пухову перину.

Пухову перину, молоду дівчину.)

Ой, рано-рано, півень заспівав,
Ой, дай, Боже!
Ой, рано-рано півень заспівав,
Святий ве(чір)!

А ще раніше Миколка устав,
Ой, дай, Боже!
А ще раніше Миколка устав,
Святий ве(чір)!

Миколка устав, лучком забрязчав,
Ой, дай, Боже!
Миколка устав, лучком забрязчав,
Святий ве(чір)!

Вставайте, браття, коней сідлайте,
Ой, дай, Боже!
Вставайте, браття, коней сідлайте,
Святий ве(чір)!

Коней сідлайте та пізнавайте,
Ой, дай, Боже!
Коней сідлайте та пізнавайте,
Святий ве(чір)!

Чия то дочка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Чия то дочка вино стерегла,
Святий ве(чір)!

Вино стерегла, крєпко заснула,
Ой, дай, Боже!
Вино стерегла, крєпко заснула,
Святий ве(чір)!

Та й налетіли раннії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й налетіли раннії пташки,
Святий ве(чір)!

Та й поклювали зелене вино,
Ой, дай, Боже!
Та й поклювали зелене вино,
Святий ве(чір)!

Шо в сінечках голубець гуде,
Шо в сінечках голубець гуде,
А в світлоньку ж голосок і(де).

Там Дімочка й умивається,
Там Дімочка ж й умивається,
Й з батеньком споряджає(ться).

Мій татусю, мій ріднесенький,
Мій татусю ж, мій ріднесенький,
Порадь мене ж, скільки бояр бра(ти)?

Мій синочку, челядиночко,
Мій синочку ж, челядиночко,
Збирай свою ж всю й роди(ну).

І бідную, і багатую,
І бідную, і багатую,
І близькую, і далеку(ю).

А багата йде напитися,
А багата йде напитися,
А бідная ж подивити(ся).

Ішла вдова, ішла вдова до.., ох і долиною жи
З маленькою ди.., ох і дитиною.

Сіла вдова, сіла вдова спо.., ох і спочивати жи,
Мале дитя го.., ох і годувати.

Мале дитя, мале дитя го.., ох і годувати жи,
Де взялися три, ох і три бурлаки.

Де взялися, де взялися три, ох і три бурлаки жи,
Хотять вдову за.., ох і зарубати.

Хотять вдову, хотять вдову за.., ох і зарубати жи,
Мале дитя з собой, ох і з собой взяти.

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона виряжала сина й у солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочки додому вернися. (двічі)

Я думала, синку, восени женити,
А ти їдеш, синку, в салдати служити. (двічі)

Я ж думала, синку, що то ворон кряче,
А то за тобою дівчинонька плаче. (двічі)

Кругом млина й калина, кругом млина калина.

Ше й віттячко схилила, ше й віттячко схилила.

Туда поїхав Іванко, туда їхав Іванко.

Вирвав квітку із верби, вирвав квітку із верби.

Узяв дівку без ноги, та взяв дівку без ноги.

Вирвав квітку колючу, вирвав квітку колючу.

Та взяв дівку вонючу, та взяв дівку вонючу.

Ой зіма, зіма, ти холодная,
Та й не зморозь мєня, та й ще й мого коня.

З походу йдучи, коня ведучи,
Ой, та й коня ведучи, ой зброю несучи.

Зброя ти моя, зброя ясная,
Ой, та й доля ти моя, ой рознещасная.

Як жена мужа зненавиділа,
Ой, та й повела й у сад, та й зарізала.

Не зарізала, та й замучила,
Ой, та й протів серденька та й не влучила.

(Прийшла додому, сіла за столом,
Пише пером, каже словом.

Горе, Боже, з таким мужем жить,
А ще гірше, як такого нєт.

Ой піду я в сад, та й візьму назад,
Уставай, милой, та й ходім домой.

Бо уже ж ти в саду та й належався,
Різних пташечок та й наслухавася.
Красних яблучок та й накушався.)

Та чи ми тобі, та й Галинко, не казали,
Та й чи ми твого та й серденька не втішали?

Та не йди, не йди, та й до броду рано по воду,
Та й не слухай та й голубчиків, де два загуде.

Та й ой не слухай голубчиків де два загуде,
Та й не бери та й перстеники, де й даром дають.

Та й бо ті тебе перстеники та й підманять,
Та й од батенька да й до свекорка переманять.