Цифровий архів фольклору

Зайшло сонце за лісок
Та прийди милий, чорнобривий,
Ой хоч до мене на…, ой на часок.

Хоч до мене на часок
Та й ляжем спати на кроваті,
Ой розкажу я то…, ой тобі сон.

Розкажу я тобі сон
Та сон про тебе, сон про мене,
Ой сон про нашую ой любов.

Сон про нашую любов
Та шо ти клявся, ше й божився:
"Ой не покину я, ой я тебе!".

"Не покину я тебе!"
Та й а сєчас же покидаєш,
Ой серцю жалю за…, ой завдаєш.

Серцю жалю завдаєш
Та серцю жалю ще й печалі,
Ой серденятку мо…, ой моєму.

Із-за гори сонце сяє,
Козак коника сідлає (ж),
А дівчина горко плаче.

Та дівчина горко плаче:
"Не їдь, серце, козаче,
Ой я й умру за тобою.

Та бо я ж умру за тобою,
За твоєю красотою,
Молоденький козаченько".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А де будем ночувати?".

"Та єсть у полі скирта сіна,
А то ж наша постіль біла,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А шо будем вечеряти?".

"Та шо я буду їсти булку,
А ти, дівко, думай думку,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А чим будем укриваться?".

"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонька".