Із-за гори сонце сяє
До пошуку| Назва | Із-за гори сонце сяє |
|---|---|
| Жанр | Козацька |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Кохання, Нещасливе кохання, Прощання, розставання |
| Дата запису | 5 вер. 1992 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Волик Поліна Іванівна (1936) |
| Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський |
| Транскрипція | К. О. Курдіновська |
| Ноти | Завантажити файл PDF |
| Аудіо файл |
Із-за гори сонце сяє,
Козак коника сідлає (ж),
А дівчина горко плаче.
Та дівчина горко плаче:
"Не їдь, серце, козаче,
Ой я й умру за тобою.
Та бо я ж умру за тобою,
За твоєю красотою,
Молоденький козаченько".
Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А де будем ночувати?".
"Та єсть у полі скирта сіна,
А то ж наша постіль біла,
Молодая дівчинонька".
Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А шо будем вечеряти?".
"Та шо я буду їсти булку,
А ти, дівко, думай думку,
Молодая дівчинонька".
Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А чим будем укриваться?".
"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонька".