Цифровий архів фольклору

Через річеньку, через биструю,
Подай рученьку, подай правую. (двічі)

Ой полола дівчина буряки, буряки,
Де взялися комсомольці юнаки, юнаки,
Вони тую дівчину узяли, узяли,
В комсомольський осередок привели, привели,
Стой тут, не вертись, в комсомол запишись,
Состав протокол, запишись в окружком!
Вона піде ленінським шляхом,
Вона піде, піде, піде ленінським шляхом!

А до мене Яків приходив,
В коробочку раків приносив,
Я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала.

Іди, іди, Якове, з хати,
Ніде тобі спати лягати,
А на печі батько та мати,
А в запічку - батькові діти.

А в запічку - баткові діти,
Ніде тебе, Якове, діти,
Люлі, люлі, люлі,
Ніде тебе, Якове, діти.

Прилетіла та Меланочка,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Заглядає та й у світлоньку,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

А світлонька та й не метеная,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Дівка Оленка незачесаная,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Купили черевички, малі, невеличкі,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Краяли свитку та й укоротили,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

А чулочки та з китаєчки,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

А підв'язки з чорного шовку,
Щедрій вечір, Святий вечір,
Добрим людям, Святий вечір!

Вареники-великомученики,
В окропі кипіли,
Велику муку терпіли,
А ми вас, вареники, величаємо,
Як є в шо, то і вмочаємо,
А немає, то і так прибираємо!

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібло, злато,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Золотом церкву украшала,
Нищих, убогих награждала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Там ластівка вилітала ж,
Хазяїна викликала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Чи чуєш, чуєш, пан-господарю?
Завітать, Боже, Христа царю,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

До цього дому всі янголи,
Живущого розвеселити,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Меланія румнянія,
Меланія пребагата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

До цього дому всі янголи,
Живущого розвеселити,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

До цього дому всі янголи,
Щедрой вечор, доброй вечор!

Меланія румнянія,
Меланія пребагата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібла, злата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Дала на церкву срібла, злата,
Злотом церкву й оббивала,
Золотом церкву й оббивала,
Нищих, убогих наділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Золотом церкву й оббивала,
Нищих, убогих наділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Нищих, убогих наділяла,
Чи чуєш, пан господарю?
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрім людім на весь вечор!

Дай, Боже, вечір добрий! Хоть маненьку та ціленьку!

Та світилка - шпилька при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Та прийшла сусідка, торкає,
Скидай сорочку, смеркає

Ой, не пой, не пой, соловеюшко,
Ой, у моєму зельонім саду.

Ой, у моєму зельонім саду,
Ой, бо й так тошно мені, молодцу.

Ой, бо й так тошно мені, молодцу,
Ой, через дівку-розкрасавицю.

Ой, через дівку-розкрасавицю,
Ой, шо не схотіла зо мною гулять.

Ой, шо не схотіла зо мною гулять,
Ой, розпродала свій сад-виноград.

Ой, розпродала свій сад-виноград,
Ой, не дорого – за сто п’ятдесят.

(Ой не дорого – за сто п’ятдесят,
Шо я в батька по волі хожу,
А в матінки в пеленах лежу.
А русу косу та й за тисячу,
А за красу й ціни не зложу.)

Меланія рум’янія,
Меланія пребагата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібла, злата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Золотом церкву оббивала,
Нищих, убогих наділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Нищих, убогих наділяла,
Чи чуєш ти, пан господарю?
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

(Чи чуєш ти, пан господарю?
Бережи, Боже, всього товару,
Всього товару, всього статку,
А нам дайте за цю за матку,
За цю за матку, за паніматку,
Ще й за своїх діток маленьких!
А нам дайте або пиріг,
Або пиріг або калач!
За пирог заплате Бог,
А за калач проспіваєм!
А за калач проспіваєм,
Вас з празником поздоровляєм!)

Ой із-за гори кам'яної,
Сонце вгору йде,
А дівчина до батенька,
На пораду йде.Ги!

Ой порадь, порадь, мій батенько,
Порадь же й мене,
А як прийду повінчана,
Чи приймеш мене? Ги!

Ой одрізана скиба хліба,
Та й не притулю,
А як прийдеш повінчана,
То я й не прийму.

Їхали бояри горою,
Кликали Марусю з собою,
Поїдем, Маруся, із нами,
Ми тобі квітоньку з перами,
Я тії квітоньки не зношу,
Полюбила Ванюшу, як душу.

Люлю, люлю, мій синочок,
Зроблю тобі колисочок,
Та й повісю на дубочок,
Сонце зійде – обігріє,
Роса впаде – іскупає.

Ой, шумлять верби в кінці греблі,
Шо я й насадила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Що я й полюбила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Поїхав в Одесу (двічі).

Ой, мені сказав: «Дівчинонько,
Жди на й другу весну» (двічі).

Ой, ждала, ждала дівчинонька,
Та й плакати стала (двічі).

Ой, уже ж моя постіль біла
Пилечком припала (двічі).

Ой, хоч припала, не припала,
Не буду трусити (двічі).

Ой, розсердився мій миленький,
Не буду просити (двічі).

Ой, нехай його ті попросять,
Що греблю розносять (двічі).

Ой, нехай його ті благають,
Що верби ламають (двічі).

Та думай, думай, та й Маруся,
Думай, ще й гадай.

Та думай, ще й гадай,
Брести ж і тобі ж дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Перепливла ж дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Я й забула ж дівування,
А розкошів ні.

А розкошів ні,
Як піду я ж до батенька,
Й у неділеньку.

Та й у неділеньку,
Сидять мої ж всі розкоші,
Позастіллю.