Головна
Чого соловейко смутний, невесьол

Чого соловейко смутний, невесьол

Назва	Чого соловейко смутний, невесьол
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещасливе кохання, Журба, туга
Дата запису	1 черв. 1991 р.
Місце запису	с. Мохнач, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	гурт СБК (5 жінок)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Чого, соловейко, смутний, нє вєсьолий?
Та й головку повєсєл, зьорна й нє клюйош?

Голову повєсіл, зьорна й не клюйош,
Та й клювал би я зьорна й, так волюшки й нєт.

Клювал би я зьорна, так волюшки нєт,
Та й спєвал би я пєсню й, так голоса й нєт.

Співал би я зьорна, так голоса й нєт,
Та й золотая клєтка зсушила мєня.

Залатая клєтка зсушила мєня,
Та й молодая дєвка по саду й гуля.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 00:30 100	Осталася сирота	Пісні з особистого та родинного життя	с. Мохнач, Зміївський район	00:30	Осталася сирота, Моряк взявся та й поїхав, Осталася сирота. Сиротою неякою, Як людською клеветою. Сиротою неякою, Як людською клеветою.
0:00 03:34 100	Вилітала галка з глибокого й балку	Пісні з особистого та родинного життя	с. Польова, Дергачівський район	03:34	Вилітала галка з глибокого й балки, Та й сіла, й упала і галка на високій со(сні). На високій сосні, де гілки розкошні, Та й не хилися, сосно, бо й так міні то(шно). Не хилися, сосно, бо й так міні тошно. Та й не хилися, гілко, бо й так міні гі(рко). Не хилися, гілко, бо й так міні гірко, Та й гірко ж той дівчині на чужій вкра(їні). Приїхали братца до сестриці в гості, Та й поставили коня на новім помо(сті). Та й давайте ми, братца, випʼємо по чарці, Та й чогось міні, братца, горілка й не пʼє(ться). Чогось міні, братца, горілка не пʼється, Та й коло мого серця, як гадина вʼє(ться).
0:00 04:02 100	Повій вітре, буйнесенький	Пісні з особистого та родинного життя	с. Куземин, Охтирський район	04:02	Повій, вітре, ой, буйнесенький з глибокого яру, Прилинь, прилинь та, мій миленький, з далекого краю. Ой, рад би я повіяти – яр дуже глибокий, Ой, рад би я та й прилинути – край дуже далекий. А я сваго, ой, миленького, на Дон виряджала, Дала йому та й зозуленьку, щоб рано ковала. Дала йому, ой, зозуленьку, сабі салавейка, Нехай йому та тяжко-важко – мені веселенько. Летить галка, ой, через балку та й летючи кряче, Перекажіть та й дівчиноньці, хай вона не плаче. Перекажіть, ой, дівчиноньці, я тут не журюся, Нехай вона та заміж іде, а я й оженюся. Оженила б, ой, тебе, милий, лихая година, Через тебе, мій миленький, цуралась родина. Одцурався, ой, батько, одцуралась мати, Одцурались сестри ще й два рідних брати.